Акт н 5

ОФОРМЛЕНИЕ МАТЕРИАЛОВ РАССЛЕДОВАНИЯ, УЧЕТ И РЕГИСТРАЦИЯ

НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ НА ПРОИЗВОДСТВЕ

Статьей 228 Трудового кодекса РФ на работодателя возложена обязанность организовать своевременное расследование несчастного случая на производстве, а также оформить материалы расследования произошедшего несчастного случая.

Перечень материалов расследования несчастного случая приводится в ст. 229.2 Трудового кодекса РФ; он включает следующие документы:

• планы, эскизы, схемы, протокол осмотра места происшествия, а при необходимости — фото- и видеоматериалы;
• документы, характеризующие состояние рабочего места, наличие опасных и вредных производственных факторов;
• выписки из журналов регистрации инструктажей по охране труда и протоколов проверки знаний пострадавшим требований охраны труда;
• протоколы опросов очевидцев несчастного случая и должностных лиц, объяснения пострадавшего;
• экспертные заключения специалистов, результаты технических расчетов, лабораторных исследований и испытаний;
• медицинское заключение (Форма 315/У) о характере и степени тяжести повреждения, причиненного здоровью пострадавшего. В случае смерти пострадавшего — акт медицинского исследования трупа.
• документы, подтверждающие выдачу пострадавшему специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты в соответствии с действующими нормами, и пр.

Указанный перечень документов является открытым. Комиссия вправе в зависимости от обстоятельств произошедшего несчастного случая устанавливать конкретный состав документов, подлежащих предоставлению и оформлению работодателем.

Обратите внимание: приведенные выше документы оформляются независимо от того, является произошедший с работником несчастный случай легким или признан тяжелым.

Материалы расследования несчастного случая должны быть укомплектованы таким образом и содержать такие документы, из содержания которых комиссия с достоверностью может определить, является произошедший несчастный случай производственным или нет.

Итак, сведения, содержащиеся в материалах расследования несчастного случая, должны позволять комиссии установить следующие имеющие существенное значение факты:

• наличие и характер трудовых отношений между пострадавшим и работодателем, на производстве у которого произошел несчастный случай;
• причины несчастного случая;
• обстоятельства произошедшего несчастного случая;
• были ли действия пострадавшего связаны с выполнением трудовых обязанностей в момент повреждения им здоровья;
• лиц, виновных в допущении нарушений охраны труда и техники безопасности;

Регламентация порядка оформления материалов расследования

несчастного случая

Соблюдение установленных законом правил оформления материалов расследования несчастного случая на производстве имеет очень важное значение, так как только оформленный надлежащим образом несчастный случай на производстве может быть признан исполнительным органом Фонда социального страхования РФ (страховщиком) страховым, что, в свою очередь, дает право пострадавшему получать обеспечение по обязательному социальному страхованию от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний.

Порядок оформления материалов расследования несчастного случая установлен ст. 230 Трудового кодекса РФ.

При оформлении материалов расследования несчастного случая наряду с Трудовым кодексом РФ следует руководствоваться:

• «Положением об особенностях расследования несчастных случаев на производстве в отдельных отраслях и организациях», утвержденным Постановлением Министерства труда и социального развития РФ от 24 октября 2002 № 73;
• Формами документов, необходимых для расследования и учета несчастных случаев на производстве (формы 1-9), утвержденными приложением № 1 к Постановлению Министерства труда и социального развития РФ от 24 октября 2002 № 73 ;
• Приказом Министерства здравоохранения и социального развития РФ от 15 апреля 2005 г. № 275 «О формах документов, необходимых для расследования несчастных случаев на производстве».
• Письмом ФСС РФ от 03.07.2001 №02-18/07-4808 «О направлении Методических рекомендаций о порядке назначения и проведения исполнительными органами Фонда социального страхования Российской Федерации экспертизы страхового случая»
• Федеральным законом «Об обязательном социальном страховании от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний» от 24 июля 1998 года № 125-ФЗ

Извещение о несчастном случае (Форма 1)

Первый документ, который должен оформить работодатель, если с работником произошел несчастный случай, — извещение о несчастном случае.

В соответствии с п.5 «Положения об особенностях расследования несчастных случаев на производстве в отдельных отраслях и организациях», утвержденного Постановлением Министерства труда и социального развития РФ от 24 октября 2002 № 73, о каждом страховом случае работодатель в течение суток обязан сообщить в исполнительный орган страховщика (по месту регистрации страхователя). Следует отметить, что для соблюдения страхователем сроков подачи извещения о несчастном случае, в соответствии с п.4 того же «Положения…» и статьей 214 Трудового кодекса РФ, работники организации обязаны незамедлительно извещать своего непосредственного или вышестоящего руководителя о каждом происшедшем несчастном случае или об ухудшении состояния своего здоровья в связи с проявлением признаков острого заболевания (отравления) при осуществлении действий, обусловленных трудовыми отношениями с работодателем.

Форма извещения о несчастном случае утверждена Постановлением Министерства труда и социального развития РФ от 24.10.2002 № 73.

Приказ о создании комиссии по расследованию несчастного случая

Согласно ст. 229 ТК РФ для расследования несчастного случая работодатель незамедлительно образует комиссию в составе не менее трех человек (но обязательно нечетную). В состав комиссии включаются специалист по охране труда, представитель выборного органа первичной профсоюзной организации или иного представительного органа работников. Комиссию возглавляет работодатель либо его представитель.

При расследовании несчастного случая (в том числе группового), в результате которого один или несколько пострадавших получили тяжелые повреждения здоровья, либо несчастного случая со смертельным исходом, в состав комиссии включается государственный инспектор труда, представитель территориального объединения организаций профсоюзов и представитель исполнительного органа страховщика (по месту регистрации работодателя в качестве страхователя).

Протокол опроса пострадавшего при несчастном случае (очевидца несчастного случая, должностного лица) (Форма 6)

Опрос пострадавшего, очевидцев несчастного случая и должностных лиц оформляется комиссией в виде протокола, по форме, утвержденной Постановлением N 73.

Опрос каждого лица оформляется отдельным протоколом.

Протокол осмотра места несчастного случая (Форма 7)

Затем комиссия, расследующая несчастный случай, должна заполнить протокол осмотра места несчастного случая, форма которого утверждена Постановлением N 73, причем указываются не должности, а процессуальное положение лиц, производящих осмотр, например «председатель комиссии по расследованию несчастного случая Иванов И.И».

В протоколе должно быть конкретно и обстоятельно описано место, где произошел несчастный случай. Например, если работник получил повреждение здоровья в тот момент, когда он спускался по лестнице, в протоколе должно быть описано состояние лестницы по следующим позициям:

• высота ступеней;
• техническое состояние лестницы;
• наличие на ней сколов, посторонних предметов, защитных ограждений и т.д.

Обязательно должно быть указано, изменилась ли обстановка или состояние места происшествия на момент осмотра. Это имеет существенное значение, поскольку обстановка несчастного случая позволяет оценить обстоятельства произошедшего и установить причины несчастного случая.

Исходя из практических соображений, работодателю рекомендуется производить съемку места происшествия, что позволит избежать дополнительных споров по поводу оформления протокола. О прилагаемых фотографиях, видеозаписях, схеме места происшествия в протоколе делается специальная отметка.

Если со стороны лиц, участвующих в осмотре места несчастного случая, поступают какие-либо заявления о несогласии с выводами комиссии по оценке места происшествия и т.д., в протоколе делается отметка о наличии таких заявлений с указанием заявителя.

Протокол должен быть подписан всеми лицами, участвующими в осмотре, а также пострадавшим или его представителем (в случае смерти — иждивенцем). Замечания к оформлению протокола, если они имеются у кого-либо, вносятся в протокол.

В протоколе в обязательном порядке должна быть указана дата его составления.

Медицинское заключение о характере полученных повреждений

здоровья (Форма 315/У)

К материалам расследования несчастного случая обязательно прикладывается документ, позволяющий установить степень тяжести полученного работником повреждения здоровья. Таким документом является специальное заключение, выдаваемое медицинским учреждением, в которое впервые обратился за медицинской помощью пострадавший. Указанное заключение выдается по письменному запросу работодателя немедленно (в день обращения). Следует обратить внимание на то, что от степени тяжести полученной травмы зависит состав комиссии по расследованию несчастного случая, поэтому запрос необходимо сделать максимально быстро.

Медицинское заключение о характере полученных повреждений здоровья в результате несчастного случая на производстве и степени их тяжести должно быть оформлено медицинским учреждением на специальном бланке, утвержденном Приказом Министерства здравоохранения и социального развития РФ от 15 апреля 2005 г. N 275 «О формах документов, необходимых для расследования несчастных случаев на производстве». В этом же документе, в приложении №3 приводятся рекомендации по заполнению медицинского заключения.

Очень часто медицинские работники нарушают порядок оформления указанного заключения, поэтому при его получении представителю работодателя рекомендуется внимательно проверить наличие всех необходимых подписей, печатей, правильность написания имени пострадавшего.

В левом верхнем углу заключения обязательно должен стоять прямоугольный штамп медицинского учреждения с его полным наименованием и адресом.

В основной части заключения указывается полное наименование организации-работодателя, в которой произошел несчастный случай; фамилия, имя, отчество, возраст пострадавшего в соответствии с документом, удостоверяющим его личность.

Обязательно должны быть указаны медицинское учреждение, отделение, в которое поступил пострадавший, дата и время поступления; само собой, наименования медицинского учреждения на штампе и в содержании заключения должны совпадать.

Заключение обязательно должно быть подписано заведующим отделением или главным врачом и лечащим врачом. Должна быть также указана дата его выдачи и стоять оттиск круглой печати медицинского учреждения.

Обратите внимание: если несчастный случай произошел с застрахованным работником и у работодателя имеются сомнения относительно правильности оформления медицинским учреждением заключения, работодатель вправе обратиться в Фонд социального страхования с официальным запросом с просьбой проверить указанное заключение на предмет правильности его заполнения.

Акт о расследовании группового несчастного случая

(тяжелого несчастного случая, несчастного случая со смертельным исходом) (Форма 4)

Данный документ оформляется при тяжелом, смертельном несчастном случае а так же при групповом несчастном случае, в результате которого один или несколько человек получили тяжелые повреждения здоровья либо травму со смертельным исходом.

На практике работодатели часто задают вопрос: оформляется ли акт о расследовании тяжелого (группового несчастного случая или несчастного случая со смертельным исходом), если причиной несчастного случая на производстве явилось дорожно-транспортное происшествие? Такой акт оформляется во всех случаях, являющихся тяжелыми, групповыми или со смертельным исходом, независимо от их вида и причин возникновения. Следует обратить внимание, что именно в Акте формы 4 , в пункте 7, комиссия по расследованию квалифицирует несчастный случай как:

• несчастный случай на производстве, подлежащий учету и регистрации в организации;
• несчастный случай, не связанный с производством, не подлежащий учету и регистрации в организации.

Форма акта о расследовании тяжелого несчастного случая утверждена Постановлением Министерства труда и социального развития РФ от 24.10.2002 № 73.

Акт о несчастном случае на производстве (Форма Н-1)

Важнейшим документом среди материалов расследования несчастного случая на производстве является акт о несчастном случае на производстве формы Н-1. Этот акт является документом, подтверждающим факт несчастного случая, и содержит основные выводы комиссии по расследованию несчастного случая на производстве.

В соответствии со ст. 230 Трудового кодекса РФ, а также п. 26 Положения об особенностях расследования несчастных случаев на производстве в отдельных отраслях и организациях, утвержденного Постановлением N 73, акт о несчастном случае на производстве формы Н-1 оформляется только при условии, что комиссия признала произошедший с работником несчастный случай производственным, а последствием данного несчастного случая явились:

• либо перевод работника на другую работу (по заключению медицинского учреждения);
• либо временная нетрудоспособность работника на срок не менее одного дня, подтвержденная больничным листком. В случаях, когда предоставить листок нетрудоспособности нет возможности, — разрешается подать табель учета рабочего времени, а копию больничного донести позже;
• либо стойкая утрата работником профессиональной трудоспособности (устанавливается по заключению медико-социальной экспертизы);
• либо его смерть.

По общему правилу акт о несчастном случае на производстве формы Н-1 оформляется в трех экземплярах:

• первый остается у работодателя и хранится в течение 45 лет;
• второй выдается работнику (его представителю или иждивенцам);
• третий экземпляр акта Н-1 направляется в исполнительный орган страховщика, если несчастный случай на производстве произошел с работником, подлежащим обязательному социальному страхованию от несчастных случаев на производстве или профессиональных заболеваний.

Акт о несчастном случае на производстве является завершающим документом в расследовании несчастного случая, а потому его содержание должно соответствовать сведениям, содержащимся в других документах.

Форма акта о несчастном случае на производстве утверждена Постановлением Министерства труда и социального развития РФ от 24.10.2002 № 73.

Сроки расследования несчастного случая на производстве

Согласно статье 229.1 ТК РФ расследование несчастного случая (в том числе группового), в результате которого один или несколько пострадавших получили легкие повреждения здоровья, проводится комиссией в течение трёх дней. Расследование несчастного случая (в том числе группового), в результате которого один или несколько пострадавших получили тяжелые повреждения здоровья, либо несчастного случая (в том числе группового) со смертельным исходом проводится комиссией в течение 15 дней.

Несчастный случай, о котором не было своевременно сообщено работодателю или в результате которого нетрудоспособность у пострадавшего наступила не сразу, расследуется в порядке, установленном Трудовым Кодексом, другими федеральными законами и иными нормативными правовыми актами Российской Федерации, по заявлению пострадавшего или его доверенного лица в течение одного месяца со дня поступления указанного заявления.

При необходимости проведения дополнительной проверки обстоятельств несчастного случая, получения соответствующих медицинских и иных заключений указанные в статье 229.1 ТК РФ сроки могут быть продлены председателем комиссии, но не более чем на 15 дней. Сроки расследования так же могут продлеваться в связи с получением ответа из организаций, осуществляющих экспертизу, органов дознания, органов следствия и суда.

Регистрация несчастных случаев

Каждый несчастный случай на производстве подлежит обязательной регистрации и учету:

• работодателем;
• Государственной инспекцией труда (если несчастный случай тяжелый) и
• страховщиком (если несчастный случай на производстве произошел с застрахованным лицом).

Работодатель регистрирует несчастные случаи на производстве в специальном журнале установленной формы (Форма №9).

В случае если работник получил повреждение здоровья при работе у работодателя, к которому он был командирован, учет произошедшего несчастного случая осуществляет работодатель, который проводил расследование.

Сообщение о последствиях несчастного случая на производстве

и принятых мерах (Форма 8)

В соответствии с требованиями ст. 230.1 Трудового кодекса РФ по окончании временной нетрудоспособности пострадавшего работодатель должен направить в государственную инспекцию труда, в которую было сообщено о несчастном случае, сообщение о последствиях несчастного случая на производстве и мерах, принятых в целях предупреждения несчастных случаев на производстве. Оно составляется по форме, утвержденной Постановлением N 73 и заполняется на основании «Справки о заключительном диагнозе пострадавшего от несчастного случая на производстве» формы 316/У.

Согласно п. 36 «Положения об особенностях расследования несчастных случаев на производстве в отдельных отраслях и организациях» сообщение по форме 8 направляется в исполнительные органы страховщика (по месту регистрации страхователя).

Подводя итог вышесказанному приводим краткий план действий при обнаружении факта несчастного случая:

1. Отправка извещения о несчастном случае (ст. 228.1 ТК РФ; п.5 ч.1 Постановления Министерства труда и социального развития РФ от 24.10.2002 №73 );
2. Создание комиссии по расследованию несчастного случая (ст. 229 ТК РФ);
3. Запрос в медицинские учреждение на получение медицинской справки 315/У «О характере полученных повреждений здоровья в результате несчастного случая на производстве и степени их тяжести» (Приказ Министерства здравоохранения и социального развития РФ от 15.04.2005 № 275);
4. Проведение опросов пострадавшего, очевидцев, должностных лиц (ст. 229.2 ТК РФ);
5. Осмотр места происшествия, заполнение соответствующего протокола (ст. 229.2 ТК РФ);
6. Составление схемы места происшествия (ст. 229.2 ТК РФ);
7. Подготовка копий документов (ст. 3 № 125-ФЗ от 24.07.1998):

— копия трудовой книжки;

— копия трудового договора;

— копия листка нетрудоспособности (при невозможности предоставить больничный лист — разрешается копия табеля учета рабочего времени);

— копия паспорта (при тяжелом несчастном случае);

— копия СНИЛС (при тяжелом несчастном случае).

1. Формирование акта Н-1.

Все копии документов должны быть заверены надлежащим образом (штамп (оттиск) либо запись «копия верна» + круглая синяя печать предприятия).

По закону в случае несчастного случая на производстве, работодатель обязан провести расследование инцидента и составить о нем специальный акт. К акту должны быть приложены дополнительные документы, такие как выписки из журналов инструктажей, экспертные заключения специалистов, медицинские заключения, протоколы опроса свидетелей, протокол осмотра места происшествия и т.д. Полный перечень данных документов содержится в ТК РФ (ст.229.2).

• Бланк и образец
• Бесплатная загрузка
• Онлайн просмотр
• Проверено экспертом

ФАЙЛЫ
Скачать пустой бланк акта о несчастном случае на производстве .docСкачать образец заполнения акта о несчастном случае на производстве .doc

Порядок проведения расследования несчастного случая

Расследование должно быть произведено в срок от 3 до 15 дней. В зависимости от травм, полученных работником.

Для того, чтобы расследовать происшествие максимально объективно, на предприятия специальным приказом руководителя должна быть создана комиссия (общим составом не менее трех человек), в которую могут входить сотрудники разных подразделений и обязательно — специалист по охране труда.

Комиссию должен возглавлять либо сам руководитель организации, либо его представитель. Если несчастный случай имел особо тяжкие последствия, то в состав комиссии могут быть включены сотрудники государственных контролирующих органов и представители страховщика.

Основные правила заполнения акта

Данный акт имеет стандартную единую форму и составляется минимум в трех экземплярах – один остается у организации, другой передается пострадавшему или его представителю, третий направляется страховщику.

Если в расследовании были задействованы представители четвертой и пятой стороны, то им также должны быть предоставлены отдельные экземпляры акта. Все копии должны быть в обязательном порядке подписаны всеми членами комиссии по расследованию.

Инструкция по заполнению акта о несчастном случае на производстве

«Шапка» документа включает в себя табличку для утверждения акта руководителем предприятия. Здесь нужно обязательно вписать название организации (в соответствии с учредительными документами), должность ее руководителя (Директор или Генеральный директор), его фамилию, имя и отчество, а также дату утверждения. Подпись руководителя ставится только после полного заполнения документа.

В следующую часть акта входят пункты, касающиеся непосредственно случившегося инцидента.

Пункт 1. Сюда вписывается время и точная дата происшествия.

Пункт 2. Здесь должны быть вписаны подробные сведения о предприятии, на котором случился несчастный случай, включая его полное название, адрес (фактический, почтовый и юридический), данные из учредительных документов (ОКВЭД, ОКОНХ и т.д.), фамилия, имя, отчество руководителя и наименование отдела или структурного подразделения, в котором трудится пострадавший. При заполнении данного раздела следует в точности придерживаться регистрационных документов, поскольку акт является важнейшим документом для выплаты страховки.

Пункт 3. Как правило, сюда вписывается информация из второго пункта. Но если на работу пострадавшего отправила другая компания (например, по договору подряда), ее данные нужно внести также скрупулезно, как данные о непосредственном работодателе.

Пункт 4. Тут указывается состав комиссии по расследованию. Каждого сотрудника надо внести с указанием должности, фамилии, имени, отчества.

Пункты 5-6. Эта часть акта касается непосредственно пострадавшего. Сюда надо вписать его фамилию, имя, отчество, профессию, специальность, стаж работы (общий и на последнем месте работы), даты пройденных инструктажей. Эти сведения позволят в случае судебных разбирательств удостоверить тот факт, что работа по охране труда на предприятии проводилась либо в соответствии с требованиями закона, либо с нарушениями.

Пункт 7. Здесь указывается характеристика места происшествия (внутри офиса, в каком-то конкретном отделе, на улице и т.д.), а также окружающая обстановка. Если причиной несчастного случая послужило какое-либо оборудование, это нужно обязательно отметить, с подробным указанием его марки, серии, номера и т.д.

Пункт 8. Тут нужно максимально подробно и детально описать происшествие со слов пострадавшего или очевидцев. Свидетелей несчастного случая нужно также вписать в данный пункт.

Пункт 8.1. В этой строке указывается вид происшествия.

Пункт 8.2. Сюда вносятся сведения из медицинского заключения о характере полученных повреждений и травм. При внесении данной информации нужно обязательно указать, какое именно медицинское учреждение оказывало помощь пострадавшему, а также степень нанесенных увечий.

Пункт 8.3. Здесь фиксируется алкогольное или наркотическое опьянение. Если их нет, то это обязательно отмечается.

Пункт 8.4. Сюда вписываются свидетели несчастного случая (фамилия, имя, отчество, адрес места проживания, телефон).

Пункт 9. Включает причину несчастного случая (коротко).

Пункт 10. Если в случившейся ситуации установлены виновные лица, допустившие нарушение норм по охране труда, их нужно внести в этот пункт (фамилию, имя отчество, должность), если таковых не выявлено, это также следует отметить. Чуть ниже нужно снова вписать адрес предприятия-работодателя.

Пункт 11. Этот пункт включает в себя фиксацию выводов, сделанных руководством предприятия, в частности, сведения о дополнительных инструктажах и их сроках, усилению мер безопасности и т.д.

Завершающий этап акта – подписание документа всеми членами комиссии по расследованию. После этого акт о несчастном случае на производстве передается на подпись руководителю организации.

На виконання вимог ст. 22 Закону України «Про охорону праці» постановою Кабінету міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232 був затверджений Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок).

Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі — підприємства).

Дія Порядку поширюється на власників підприємств або уповноважені ними органи (далі — роботодавці), на працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем, на фізичних осіб – підприємців, членів фермерського господарства, членів особистого селянського господарства, осіб, що працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства (далі — особи, що забезпечують себе роботою самостійно).

Розслідування та облік нещасних випадків

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.

До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).

До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа — свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу; негайно повідомити роботодавця про те, що сталося; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі — устаткування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад обов’язково проводить необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначає ступінь його сп’яніння. Відповідний висновок чи витяг з протоколу, а також висновок про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором травм за ступенем тяжкості, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України № 370 від04.07.2007 р. надаються на запити роботодавця, ФССНВ або голови комісіїз розслідування нещасного випадку.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний:

1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2 до Порядку:

ФССНВ за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);

керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;

закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок — представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.

Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та його первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.

До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Голова комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє його інтереси, про його або її права і з початку роботи комісії запросити до співпраці.

Комісія зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:

обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб — свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

з’ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);

визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

скласти у п’яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі — акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі — акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження;

скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі — картка за формою П-5) згідно з додатком 5.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід’ємну частину.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.

У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов’язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5, а акт Н-1 не складається.

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:

1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов’язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;

3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору;

6) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт;

7) виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов’язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємством самостійно або за рішенням органів управління за наявності відповідного розпорядження роботодавця;

8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

9) надання підприємством шефської (благодійної) допомоги іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності відповідного рішення роботодавця;

10) перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища;

11) прямування потерпілого до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;

12) прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

13) раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком;

14) оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення, пов’язаного з нещасним випадком під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків;

15) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів;

16) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров’я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов’язків, що підтверджено медичним висновком;

17) раптове погіршення стану здоров’я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов’язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;

18) перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, а також під час перебування на території підприємства у зв’язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов’язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов’язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком.

Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, є:

1) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);

3) погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;

5) скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду або відповідною постановою слідчих органів;

6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або слідчих органів.

Акти Н-1 та Н-5 затверджуються роботодавцем протягом доби після закінчення розслідування та направляються:

керівникові (спеціалістові) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалістові), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий;

потерпілому або уповноваженій ним особі, яка представляє його інтереси;

ФССНВ за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

територіальному органові Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо профспілка на підприємстві відсутня.

Копії актів за формою Н-5 і Н-1 надсилаються також органові управління підприємства, а у разі його відсутності ― місцевій держадміністрації.

На вимогу потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов’язаний ознайомити їх з матеріалами розслідування.

Примірники актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом), примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства передаються його правонаступникові, який бере на облік нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства — до державного архіву.

У робочому органі виконавчої дирекції Фонду примірники актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом), примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) також зберігаються протягом 45 років.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 надсилає його в 10-денний строк організаціям і особам, яким надсилалися акти за формою Н-5 і Н-1, а у разі смерті потерпілого внаслідок раніше отриманих травм або інших ушкоджень терміново подає письмове повідомлення про нещасний випадок установам, організаціям, яким надсилалися акти за формою Н-5 і Н-1.

Повідомлення за формою Н-2 обов’язково додається до акта за формою Н-1 і зберігається разом з ним відповідно до Порядку.

Нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менш як чотири особи.

До складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду (голова комісії) за місцем настання нещасного випадку та представники Фонду і місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку та первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або представник територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Облік таких нещасних випадків ведеться місцевими держадміністраціями за місцезнаходженням підприємства.

Контроль за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція ФССНВ та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.

Зазначені органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов’язкові для виконання роботодавцем приписи за встановленою Порядком формою щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису зупиняється.

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після одержання припису про складання чи перезгяд актів розслідування видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держгірпромнагляду в установлений ним строк.

Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин

Роботодавець на підставі актів за формою Н-5 і Н-1 подає державну статистичну звітність про потерпілих за формою 7-ТНВ та несе відповідальність за її достовірність.

Роботодавець зобов’язаний провести аналіз причин настання нещасних випадків за підсумками кварталу, півріччя і року та розробити і виконати план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Органи управління підприємств, місцеві держадміністрації зобов’язані на підставі актів за формою Н-5 і Н-1 провести аналіз обставин і причин настання нещасних випадків за підсумками півріччя і року, довести його результати до відома підприємств, що належать до сфери їх управління, а також розробити і виконати план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Органи державного управління охороною праці, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція ФССНВ та її робочі органи, профспілки перевіряють відповідно до компетенції ефективність роботи з профілактики нещасних випадків і вживають заходів до усунення виявлених порушень вимог цього Порядку згідно з законодавством.

Облік ведуть:

підприємства та їх органи управління — усіх нещасних випадків;

робочі органи виконавчої дирекції ФССНВ — страхових нещасних випадків;

органи державного пожежного нагляду — осіб, які постраждали під час пожежі;

заклади державної санітарно-епідеміологічної служби та робочі органи виконавчої дирекції ФССНВ — облік осіб, які постраждали від гострих професійних захворювань (отруєнь);

Держгірпромнагляд, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві держадміністрації — оперативний облік нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню.

Збирання статистичних даних та розроблення форм державної статистичної звітності про осіб, які постраждали внаслідок нещасних випадків на підприємствах, здійснюють органи державної статистики.

Відповідальність за несвоєчасне інформування про нещасний випадок на виробництві.

Відповідно до частини третьої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці про нещасний випадок на виробництві — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (340-850 грн.).

липень 2013 року

Департамент правового захисту та охорони праці Апарату ФПО

Когда оформляется акт по форме Н-1 и какую содержит информацию?

Акт формы Н-1 — обязательный элемент пакета документов, оформляемого в процессе расследования несчастного случая (НС).

Подробнее о том, какие документы включаются в данный пакет, см. в этом материале.

А пошаговый алгоритм проведения расследования НС вы найдете в Путеводителе от КонсультантПлюс. Пробный полный доступ к правовой системе можно получить бесплатно.

ВАЖНО! Форма акта о несчастном случае на производстве утверждена постановлением Минтруда России от 24.10.2002 № 73.

Указываемую в акте информацию можно разделить на 3 блока:

• исходные данные и сведения (о пострадавшем, работодателе, составе комиссии по расследованию НС и др.);
• описание обстоятельств НС (в том числе вид происшествия, причины НС, свидетели и т. д.);
• организационно-заключительный блок информации.

Подробности заполнения двух вышеуказанных блоков см. в материале «Акт о несчастном случае на производстве (нюансы)».

В последующих разделах остановимся подробнее на нюансах оформления организационно-заключительного блока информации.

«Процентная» квалификация степени вины пострадавшего

Важный аспект при заполнении акта ф. Н-1 — определение степени вины пострадавшего, если НС является страховым.

В ст. 229.2 ТК РФ об этом сказано следующее. Степень вины застрахованного (в %) устанавливается комиссией по расследованию:

• при выявлении факта возникновения или увеличения вреда здоровью пострадавшего в результате его грубой неосторожности;
• с учетом заключения профсоюза (в определенных случаях госинспектора труда, самостоятельно расследующего НС) или иного уполномоченного работниками органа.

Цель такой «процентной квалификации» вины пострадавшего — необходимость пересчета предназначенных для восстановления здоровья страховых выплат, если имела место грубая неосторожность со стороны пострадавшего.

ВАЖНО! Сумма ежемесячных страховых выплат может быть снижена (но не более чем на 25%) в зависимости от степени вины застрахованного (ст. 14 закона «Об обязательном соцстраховании от НС на производстве» от 24.07.1998 № 125-ФЗ).

При этом необходимо учесть следующее:

• для виновных в НС, но не пострадавших при этом процент не устанавливается и страховые выплаты не выплачиваются;
• в ситуации смерти пострадавшего выплаты не могут быть уменьшены;
• если вред здоровью возник вследствие умысла застрахованного, что подтверждено заключением правоохранительных органов, возмещение не выплачивается.

Таким образом, величина материального возмещения находится в прямой зависимости от решения комиссии по расследованию о степени вины пострадавшего. В связи с этим на членах комиссии лежит ответственная миссия по верной квалификации действий пострадавшего.

В частности им надлежит выяснить, были действия пострадавшего:

• поспешностью;
• личной неосторожностью;
• неосмотрительностью;
• пренебрежительным отношением к личной безопасности;
• результатом усталости (утомленности);
• несогласованными действиями;
• неверной оценкой ситуации и др.

Вышеуказанные действия пострадавшего рассматриваются в совокупности с действиями работодателя. Комиссия обязана установить, сделал ли работодатель все от него зависящее для предотвращения НС, в том числе:

• проведено ли своевременное и качественное обучение пострадавшего безопасным приемам труда;
• был ли он обеспечен средствами индивидуальной защиты;
• созданы ли безопасные условия работы;
• исполнены ли надзорные функции по вопросам охраны труда со стороны ответственных лиц компании;
• в каком состоянии находятся средства безопасности (блокировка, ограждение и др.);
• соответствуют ли положения внутрифирменной инструкции по охране труда требованиям нормативных документов (ГОСТов, федеральных и отраслевых стандартов и др.) и т. д.

Только после качественного и всестороннего расследования в акте ф. Н-1 производится соответствующая «процентная» запись.

Мероприятия по результатам расследования

Уважающий себя и свой трудовой коллектив работодатель осуществляет регулярный комплекс мер, направленных на недопущение НС. Если вопросы охраны труда в компании решаются комплексно и работодатель не экономит на безопасности труда своих работников, ситуации наступления НС становятся маловероятными.

На какие моменты обратить внимание при организации системы охраны труда, читайте в статье «С чего начать охрану труда на предприятии (нюансы)?».

Если же НС все-таки произошел, при оформлении акта ф. Н-1 придется заполнить п. 11 «Мероприятия по устранению причин несчастного случая, сроки».

Этот шаг в общей схеме расследования НС и заполнения документации имеет важное профилактическое значение. Он позволяет:

• проанализировать причины наступления НС;
• детально исследовать эффективность выстроенной в компании системы охраны труда и техники безопасности;
• оценить компетентность специалистов, отвечающих за безопасность труда;
• определить меры по недопущению НС в дальнейшем.

Последний из указанных пунктов должен найти отражение в акте ф. Н-1. При этом обстоятельства НС и разработанные по результатам расследования мероприятия должны быть друг с другом взаимосвязаны. Это позволит выстроить эффективный механизм недопущения (предотвращения) НС.

Требования к разработанным мероприятиям:

• соотноситься с конкретными датами и ответственными исполнителями;
• соответствовать нормативным требованиям в области охраны труда;
• не иметь размытых формулировок, выражая планируемую меру лаконично и с применением необходимой технической терминологии.

Некачественное или поверхностно проведенное расследование, в свою очередь, может привести к тому, что истинные причины НС не будут установлены и, соответственно, это не приведет к разработке таких мероприятий, которые действительно позволят устранить потенциальную опасность рецидива НС.

Завершающая часть акта формы Н-1

Последний информационный блок акта формы Н-1 включает Ф. И. О. членов комиссии, проводивших расследование НС, и дату составления акта.

Комиссия — это обязательный и основной элемент в схеме расследования НС. Ее численный состав и полномочия определены законодательно.

ВАЖНО! Алгоритм формирования комиссии по расследованию НС регламентирован ст. 229 ТК РФ.

Указанная статья определяет следующее:

• комиссию формирует работодатель (или его представитель);
• число членов комиссии — не менее 3 человек;
• состав участников расследования (членов комиссии) находится во взаимосвязи с видом НС (по степени причиненного вреда здоровью пострадавшего).

ВАЖНО! Разграничение вреда здоровья в результате НС на тяжелый и легкий производится в зависимости от квалифицирующих признаков, указанных в приказе Минздравсоцразвития России от 24.02.2005 № 160.

Состав комиссии детализируется следующим образом:

• подгруппа «Легкий вред здоровью» — возглавляет комиссию работодатель (или его представитель), в состав комиссии включаются решающий в компании вопросы охраны труда специалист и представитель профсоюза;
• подгруппа «Тяжкий вред здоровью (включая летальный исход)» — руководит комиссией госинспектор труда, определяющий состав комиссии с учетом законодательных требований и обстоятельств НС;
• в состав членов комиссии включается представитель ФСС России (если НС является страховым).

При формировании состава комиссии необходимо соблюдать принципы рациональности и объективности: отсутствие в законодательстве численно-структурных ограничений не означает допустимость необоснованно раздутого или урезанного состава комиссии.

Структурные параметры комиссии определяет ее председатель с учетом следующих нюансов:

• недопустимость снижения численности комиссии ниже 3 человек;
• обеспечение нечетного числа членов комиссии (для достижения объективности принимаемых решений);
• обязательное включение в комиссию законодательно определенных специалистов;
• распределение обязанностей каждого члена комиссии;
• оценка целесообразности включения в состав комиссии представителей иных служб и ведомств (пожарных, энергетиков и др.).

Подписать акт обязаны все участвовавшие в расследовании члены комиссии. Предшествует проставлению подписи на акте качественная работа председателя по формированию состава комиссии и исполнение каждым из ее членов определенного набора обязанностей. Об этом расскажем в следующем разделе.

Как хранить материалы расследования и как вести учет НС на производстве, рассказали эксперты КонсультантПлюс:

Получите пробный доступ к системе бесплатно и переходите в Путеводитель от К+.

Обязанности членов комиссии до подписания акта

Каждый НС является уникальным и единственным по условиям и обстоятельствам возникновения, причинам, последствиям и иным нюансам. Все это налагает на членов комиссии большую ответственность по качественному расследованию НС.

Распределение обязанностей среди членов комиссии лежит на ее председателе. В его же компетенцию входит организация работы комиссии как единого механизма с тем, чтобы:

• все обстоятельства НС были установлены;
• причины проанализированы;
• виновные определены;
• выводы сформулированы.

Всю совокупность обязанностей членов комиссии при расследовании НС можно объединить в следующий блок:

• обследование места происшествия (в том числе с применением фото- и видеофиксации или иного вида документирования);
• сбор информации о НС: опрос очевидцев НС (при их наличии) и пострадавших (если это возможно);
• исследование уровня организации охраны труда в компании: изучение действующих нормативных документов и внутренних локальных актов, определяющих основные аспекты организации охраны труда (в том числе изучение схемы ответственности за обеспечение безопасных условий труда, определение степени вины должностных лиц и др.);
• иные обязанности, определяемые председателем комиссии в зависимости от обстоятельств НС.

Детализация действий членов комиссии зависит от количества пострадавших и задействованных при этом механизмов и иных технических средств. Комиссия лично обязана осмотреть следующие обязательные объекты:

• сооружения, помещения, транспортные средства, где произошел НС;
• механизмы, материалы, инструмент и приспособления и (или) иные предметы труда, травмировавшие пострадавшего;
• используемые пострадавшим средства индивидуальной защиты (для исследования их пригодности и выполнения условий соответствия нормативным требованиям);
• средства безопасности и защитные устройства.

Результат такого обследования может послужить принятию комиссией решения о необходимости проведения дополнительных процедур. К примеру:

• проведения расчетов технического характера;
• организации испытаний и (или) лабораторных исследований;
• привлечения экспертов;
• иных действий.

Каждая процедура по расследованию требует от членов комиссии добросовестного исполнения обязанностей и умения работать в команде.

Где скачать бланк и образец акта формы Н-1 и как поступить при его утере (утрате)?

Увидеть заполненный образец акта формы Н-1 можно на нашем сайте.

Скачать образец

Скачать бланк акта формы Н-1 также можно:

• на официальном сайте ФСС в разделе «Нормативно-правовые документы»;
• сайтах территориальных отделений соцстраха;
• в справочно-правовых системах.

В силу определенных обстоятельств (пожара, затопления и др.) документы расследования НС могут быть утрачены частично или полностью. Этот факт расценивается как отсутствие объективного подтверждения факта НС.

Если такое происшествие затронуло акт формы Н-1, необходимо предпринять определенные шаги по его восстановлению. Порядок действий описан в письме ФСС РФ от 28.06.2005 № 02-18/06-5771.

Прежде всего, требуется установить факт НС и надлежаще его квалифицировать.

Для осуществления вышеуказанных действий:

• проводится дополнительное расследование;
• по его результатам госинспектор труда выдает заключение и предписание об оформлении акта о НС.

При этом утраченный и восстановленный акт о НС не будут полностью идентичными в силу следующих обстоятельств:

• подписи членов комиссии заменяются записью о том, что акт оформлен на основании заключения проводившего расследование НС госинспектора труда;
• п. 8.2 акта заполняется информацией не только о характере полученных повреждений и пострадавшем органе, но и о последствиях для здоровья, наступивших на момент проведения дополнительного расследования.

Признать происшествие несчастным случаем можно только в суде, если в результате дополнительного расследования:

• факт НС не подтвержден;
• восстановить акт формы Н-1 невозможно.

Итоги

Заполнение акта формы Н-1 осуществляется на заключительном этапе работы специальной комиссии по расследованию НС на производстве.

Отраженная в акте информация должна не только расшифровать обстоятельства и причины НС, но и позволить правильно определить суммы страхового возмещения (если случай страховой), а также детализировать меры по недопущению в дальнейшем повторения фактов производственного травматизма.

Более полную информацию по теме вы можете найти в КонсультантПлюс.
Полный и бесплатный доступ к системе на 2 дня.