Кредит нота

Ситуацію, коли кредит-ноту надає нерезидент, ми вже розглядали і вона є досить типовою. А що як навпаки резидент надає кредит-ноту нерезиденту?

Ось тут треба згадати і про валютний нагляд, і про оподаткування, та замислитись, як відобразити таку операцію (і на підставі яких документів) в бухгалтерському обліку.

Документальне оформлення

Законодавство України не містить визначення «кредит-нота» та не визначає його статус. А ось фахівці ДФС у підкатегорії 101.23 ресурсу «ЗІР»1 зазначають, що за загальними приписами кредит-нота – це розрахунковий документ, в якому міститься повідомлення, яке надсилається однією зі сторін (постачальником), що перебуває у розрахункових відносинах, іншій стороні (покупцеві) про запис у кредит рахунку останньої певної суми через настання обставини, що створила в іншої сторони право вимоги цієї суми.

1 Яким чином оподатковується операція з отримання покупцем-резидентом кредит-ноти у вигляді винагороди у грошовій формі (бонусу, мотиваційних виплат)/зменшення суми зобов’язання перед постачальником-нерезидентом за поставлений товар?

Тобто кредит-нота — це документ, яким один СГ повідомляє іншого СГ про надання знижки залежно від умов її надання чи сплату грошового бонусу. Функції такого документа може виконувати і додаткова угода до договору, і лист-повідомлення від контрагента, і акт про нарахування бонусів, або ж акт про дефекти товару.

Але для того, щоб на підставі цього документу зробити відповідні бухгалтерські проведення, важливо, щоб цей документ містив весь перелік обов’язкових реквізитів первинного документа, наведений в ч. 2 ст. 9 Закону №996. Якщо таких реквізитів в кредит-ноті не вистачає, то радимо додатково оформити акт про встановлення нової ціни або бухдовідку (як це радив Мінфін у листі від 13.01.2015 р. №31-11410-08-10/699).

Кредит-нота може надаватися, зокрема, у випадках виникнення (залежно від оформлених договірних відносин):

• зміни суми компенсації за раніше поставлений товар (тобто післяпродажна знижка);
• зміни суми компенсації на майбутню поставку товару (тобто допродажна знижка);
• грошового бонусу/мотиваційної виплати;
• відшкодування витрат, пов’язаних з усуненням браку;
• прощення боргу в частині вартості бракованого товару.

Валютний нагляд

Згідно з пп. 1 п. 6 Інструкції №7 операції з експорту товарів, не оплачених (чи не повністю оплачених) на дату їх митного оформлення, підлягають валютному нагляду.

А ось вартість таких товарів може бути зменшена лише у випадках, зазначених у п. 12 Інструкції №7. Серед них:

• перегляд ціни товарів у зв’язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору – на суму товарів, що недопостачають та/або неякісних;
• перегляд ціни товарів внаслідок дії форс-мажорних обставин, які призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, – на суму товарів, що недопостачають та/або неякісних;
• знищення, конфіскацію, крадіжку, псування, втрату товарів – на суму їх вартості (якщо право власності на товар згідно з умовами договору належить резидентові).

Якщо відбувається одна із вищевказаних ситуацій, то сміливо можна оформлювати кредит-ноту на зниження вартості товару. Зауважимо лише, що у всіх випадках слід мати документальне підтвердження настання відповідної події – невідповідність, форс-мажор, зниження/конфіскація/крадіжка/псування/втрата. Який орган може надавати таке підтвердження для кожного випадку прописано у п. 12 Інструкції №7.

Якщо ж у підприємства інша ситуація, то тоді можна оформити кредит-ноту на зменшення вартості товарів, якщо:

1) Експортна операція не підлягає валютному нагляду за вартісним критерієм.

Нагадаємо, що з 7 лютого скасований валютний нагляд за експортно-імпортними операціями, суми яких не перевищують еквівалент 150 тис. грн (за курсом НБУ на дату здійснення операції експорту). Таким чином, якщо сума експортної операції не перевищує позначки в 150 тис. грн, то під валютний нагляд (а отже, під дію Інструкції №7 з її додатковими підставами для зменшення валютної виручки/вартості експортованих товарів) така операція не підпаде. А отже, можна надавати кредит-ноту на зменшення вартості товару.

2) Експортна операція взагалі не підлягає валютному нагляду.

З 16 травня 2019 року валютному нагляду взагалі не підлягають операції з експорту робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) та прав інтелектуальної власності. Про це ми говорили . Тож якщо кредит-нота стосується таких операцій, то також без будь-яких обмежень можна виписувати кредит-ноту на зменшення вартості товару.

3) Сума знижки не перевищує незначної суми – еквівалент 150 тис. грн.

Відповідно до п. 9 Інструкції №7 банк завершує валютний нагляд за граничними строками проведення розрахунків, якщо сума незавершених розрахунків за експорт, імпорт товарів не перевищує еквівалент у 150 тис. грн (за курсом НБУ на дату останньої події). Тож, навіть якщо в цілому експортна операція потрапляє під валютний нагляд, але сума знижки до 150 тис грн, і внаслідок цього покупець-нерезидент буде вже нічого не винен постачальнику-резиденту, то банк завершить валютний нагляд.

Якщо оформити кредит-ноту у вигляді грошового бонусу, а потім зробити взаємозалік розрахунків із заборгованості з оплати за товар від нерезидента та заборгованості резидента з перерахування таких грошових бонусів нерезиденту?

Відповідно до пп. 1 п. 9, абз. 6 пп. 5 п. 10 р. ІІІ Інструкції №7 банк не має права завершити здійснення валютного нагляду операції з експорту товарів на підставі акту взаємозаліку, якщо розрахунки такою експортною операцією проводяться в:

• іноземній валюті 1 групи Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвердженого постановою НБУ від 04.02.1998 р. №34 чи російських рублях (незалежно від суми операції);
• інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 тис. євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату припинення зобов’язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог).

Хоча такі обмеження не стосуються заліків однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу і пропуску міжнародного трафіка).

Втім є й позитивна новина. Такий обмежуючий захід щодо взаємозаліків діятиме не завжди. Відповідно до абз. 5 пп. 5 п.10 Інструкції №7 він є чинним доти, поки НБУ встановлює обов’язковий продаж частини інвалютних надходжень (наразі це 30%, про це ми писали ).

Як тільки НБУ скасує обов’язковий продаж валюти, розраховуватись за експортом резиденту буде можна і взаємозаліком, незалежно від валюти та суми операції.

А поки що, якщо це обмеження діє саме для вас, нерезиденту доведеться сплатити повну вартість отриманого від резидента товару, а бонус продавець оплатить окремо.

Оподаткування

Оскільки найпоширеніші види кредит-ноти є або знижка, або грошовий бонус, то саме їх розглядатимемо надалі при оподаткуванні та бухобліку.

Кредит-нота як знижка

Податок на прибуток. Тут ПКУ не передбачає жодних різниць.

ПДВ. При наданні знижки нерезиденту формальних підстав для коригування експортних ПЗ немає, оскільки в п. 192.1 ПКУ йдеться про операції постачання, а не про вивезення товарів. Втім податківці у підкатегорії 101.16 ресурсу «ЗІР» роз’яснюють, що у разі зміни суми компенсації вартості раніше вивезених у митному режимі експорту товарів постачальник повинен скласти РК до відповідної ПН на експорт, а також відобразити коригування обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України у складі податкової звітності з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період.

При цьому, навіть, якщо договірна вартість після надання знижки виявиться меншою мінімальної бази, встановленої п. 188.1 ПКУ, то ПЗ з ПДВ на таку різницю слід нараховувати також за ставкою 0%. Із цим погодилися в кінцевому етапі й самі податківці, про що ми зазначали .

Кредит-нота як бонус

Податок на прибуток. Якщо бонус вважатиметься просто виплатою, не прив’язаною до надання послуг з просування товарів, то різниці не виникнуть.

А ось при імпорті маркетингових послуг (який зв’язок цих послуг із бонусом, ми поговоримо далі, розглядаючи оподаткування ПДВ) можливі такі податкові різниці:

• фінрезультат до оподаткування збільшується на 30% вартості імпорту послуг (окрім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 ПКУ) у разі придбання таких послуг у нерезидента (у тому числі нерезидента – пов’язаної особи) з переліку низькоподаткових країн або переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують корпоративний податок. Ця різниця прописана у пп. 140.5.4 ПКУ;
• фінрезультат до оподаткування збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ. Ця різниця передбачена у пп. 140.5.2 ПКУ. При цьому тут є зауваження, що така різниця визначається лише за результатами податкового (звітного) року.

ПДВ. Податківці, коли покупцю надається бонус за придбання певної кількості товару, бачать оплату за маркетингові послуги. А покупця вони, відповідно, вважають таким, що послуги надав. Це не нова думка ДФС, про неї ми писали ще , а аналізується, як і чому змінювалась думка податківців щодо цього питання.

За загальним правилом послуги, які надані за кордоном, не є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Але для того, щоб це правило застосувати, слід визначитись із місцем надання таких послуг. А воно з метою оподаткування ПДВ визначається відповідно до ст. 186 ПКУ.

При цьому місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п. 186.2 і п. 186.3 ПКУ (п. 186.4 ПКУ). Таким чином, операції з постачання платником ПДВ маркетингових послуг нерезидентом не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Нагадаємо, що маркетингові послуги (маркетинг) – це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управління руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків (пп. 14.1.108 ПКУ).

До маркетингових послуг належать, зокрема, і:

• послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу;
• послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту;
• внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу;
• послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Отже, для того, щоб не оподатковувати ці послуги ПДВ, радимо врахувати це визначення при укладанні договору із нерезидентом – те, за що платиться бонус (якщо ми погоджуємось із тим, що нерезидент надає нам послуги з просування товару), має відповідати такому визначенню.

Так, податківці стверджують, що грошова винагорода у вигляді бонусу, яка сплачується постачальником продукції покупцю за систематичність закупок, спрямовується на стимулювання збуту продукції, і така винагорода визначається як оплата маркетингових послуг.

Бухоблік

Кредит-нота як знижка. Відповідно до Інструкції №291, сума наданих після дати реалізації знижок покупцям та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу, відображаються за Д-т субрахунку 704 «Вирахування з доходу». При наданні знижки одночасно зменшується дебіторська заборгованість покупця, що відображається записом за Д-т субрахунку 704 у кореспонденції з К-т субрахунку 362.

А ось якщо знижка буде надаватиметься на майбутню поставку товарів, то при безпосередній поставці та визнанні доходу, його ціна одразу буде враховувати суму такої знижки. Відповідно і в бухгалтерському обліку реалізація відображатиметься вже за новою, зменшеною ціною.

Докладно про бухгалтерський облік надання знижок покупцям читайте .

Кредит-нота як мотиваційна виплата. Якщо надання бонусу розглядається як сплата за маркетингові послуги, то відповідно в бухобліку їх нарахування відображатиметься Д-т 93 К-т 377, а оплата Д-т 377 К-т 312.

Кредит-нота: понятие, назначение и отличительные признаки

Кредит-нота — это письменное уведомление продавцом покупателя о записи в кредит определенной суммы, обусловленное выполнением покупателем предусмотренных первоначальным договором специальных условий.

Назначение кредит-ноты — документальное оформление изменения цены продажи продукции, происходящей при определенных условиях, например:

• за своевременное перечисление покупателем продавцу денежных средств за поставку продукции или 100%-ю предоплату перед каждой поставкой;
• за достигнутый объем закупок;
• за выполнение иных условий (необходимости ускоренной реализации поставки в связи с истечением срока годности (например, пищевой продукции или медикаментов) и др.).

Такие условия могут оговариваться:

• отдельным пунктом (разделом) первоначального договора между покупателем и продавцом;
• дополнительным соглашением к действующему договору (при наличии соответствующей оговорки в нем о возможности изменения цены отгрузки).

Отличительные признаки кредит-ноты:

• произвольный формат документального оформления — законодательно установленных требований к его составлению не существует (включая отсутствие специальной унифицированной формы для данной операции);
• двустороннее согласование условий — возможность оформления кредит-ноты оговаривается в документе, согласованном обеими сторонами первоначального договора, или в нем самом;
• одностороннее составление документа — оформляется только одной стороной договора (продавцом) и направляется в адрес покупателя;
• ретроспективный характер скидки — кредит-нотой оформляются скидки, предоставленные через определенный промежуток времени после реализации (предоставляемые в момент реализации товара скидки оформления кредит-ноты не требуют, а отражаются в отгрузочных документах сразу).

Изучайте нюансы бухгалтерского учета кредит-ноты у поставщика и покупателя с помощью советов от КонсультантПлюс. Получите пробный доступ к системе и бесплатно переходите к материалу.

Бухучет последствий кредит-ноты: продавец предоставил скидку покупателю

Отражение информации в учете в связи с выставлением (получением) кредит-ноты у покупателя и продавца производится по-разному. Рассмотрим данные учетные алгоритмы при выставлении кредит-ноты на скидку.

Учетные алгоритмы в данной ситуации различаются в зависимости от:

• наличия или отсутствия у покупателя факта реализации товаров, по которым получена скидка;
• времени реализации товаров (в текущем или предыдущем году).

Учет кредит-ноты у покупателя

Применение нижеуказанного алгоритма корректировки данных бухучета основано на п. 39 положения по ведению бухгалтерского учета и отчетности, утв. приказом Минфина РФ от 29.07.1998 № 34н и п. 7 ПБУ 9/99 «Доходы организации», утв. приказом Минфина РФ от 06.05.1999 № 32н.

Факт реализации товара покупателем	Проводки в бухучете		Документальное оформление записей в бухучете
	Снижение стоимости товара, корректировка задолженности	Корректировка НДС
Товар не реализован	Дт 41 Кт 60 — уменьшена стоимость товаров на сумму скидки	Д 19 Кт 60 — сторнирован входной НДС (с разницы между стоимостью товаров до и после получения скидки) Дт 68 Кт 19 — восстановлен НДС с разницы между стоимостью товаров до и после получения скидки	Первичные документы, корректировочный счет-фактура
Товар реализован в текущем году	Дт 90.2 Кт 41 — скорректирована себестоимость проданных товаров на сумму предоставленной скидки Дт 41 Кт 60 — скорректирована задолженность продавца на сумму предоставленной скидки
Товар реализован в предыдущем году	Дт 60 Кт 91.1 — отражен доход в виде уменьшения задолженности перед поставщиком по товарам, полученным со скидкой (с учетом НДС)	Дт 91.2 Кт 68 — восстановлен НДС с разницы между стоимостью товаров до и после получения скидки

Есть ли особенности возмещения НДС, если иностранный продавец сделал скидку по кредит-ноте? Ответ на этот вопрос есть в КонсультантПлюс. Если у вас еще нет доступа, получите пробный онлайн-доступ к системе.

Учет кредит-ноты у продавца

Для продавца оформление кредит-ноты означает, что необходимо:

• переоформить первичные отгрузочные документы и составить корректировочный счет-фактуру;
• уточнить данные бухучета (откорректировать ранее признанную выручку):
• если скидка предоставлена в году, когда произошла отгрузка — производятся сторнировочные записи по счетам реализации;
• если скидка предоставлена в следующем году — ее сумма отражается в составе прочих расходов (себестоимость отгруженных товаров не корректируется);
• проверить соответствие расхода в виде скидки критериям ст. 252 НК РФ (экономическая обоснованность, документальное подтверждение, направленность на получение дохода) — наличие несоответствия указанным критериям не позволяет учесть в целях налогообложения сумму скидки.

Если продавец получил от покупателя всю сумму оплаты за отгруженные товары, по которым предоставляется скидка, покупатель может не возвращать деньги по откорректированной поставке, а зачесть ее сумму в качестве аванса под предстоящие поставки.

Рекомендации Минфина по налоговому учету ретро-скидок у покупателя и продавца см. в материале «Ретро-скидка: как учесть для налога на прибыль?».

С учетными нюансами кредит-ноты как аванса вас познакомит материал «Принятие к вычету НДС с полученных авансов».

См. также:

• «Корректировка реализации прошлого периода в сторону уменьшения»;
• «Способы исправления в бухгалтерском учете и отчетности».

Кредит-нота при возврате бракованных товаров

Кредит-нота может быть оформлена продавцом и в иных ситуациях (помимо рассмотренной в предыдущем разделе). К примеру, в случае выставления покупателем претензии на бракованный товар и его действиях по возврату товара.

Если право собственности на бракованный товар перешло к покупателю, ему необходимо:

• составить акт (произвольной формы, но с обязательными реквизитами), в котором зафиксировать выявленные недостатки товара;
• оформить на основании указанных в акте данных претензию в адрес продавца;

Как заполнить товарную накладную на возврат, см. .

• отразить возврат бракованного товара в учете;
• учесть налоговые нюансы обратной реализации:
  • обратная реализация образует выручку, уменьшаемую на стоимость возвращаемых товаров;
  • применить налоговый вычет по НДС;
  • собрать полный пакет документов (акт, претензия и др.), что обоснует реализацию товаров с нулевой рентабельностью.

Рассчитать рентабельность помогут размещенные на нашем сайте материалы:

• «Как рассчитать рентабельность продукции?»;
• «По какой формуле и как рассчитать рентабельность?».

Кредит-нота и прощение долга

Обычно сроки поставки товара оговариваются договором купли-продажи. При этом в отдельных случаях этим же договором могут оговариваться особые условия в отношении продавца — по применению к нему санкций в случае нарушения этих сроков.

В такой ситуации в адрес покупателя может быть оформлена кредит-нота, в соответствии с которой цена товара уменьшается по сравнению с отгрузочной ценой, а отгрузочные документы выставляются на полную стоимость согласно договору купли-продажи.

Фактически в таком случае имеет место прощение части долга, оформленного в виде кредит-ноты.

Учетный алгоритм в этом случае выглядит следующим образом:

• для отражения факта прощения долга необходимо наличие выраженного в письменной форме желания продавца освободить покупателя от его долга — например, в форме кредит-ноты (молчание кредитора не считается прощением долга);
• отражение факта прощения долга в бухучете покупателя в составе прочих доходов: Дт 60 Кт 91.1;
• срок отражения прощения долга — период, в котором получено уведомление (кредит-нота, соглашение и др.) о прощении долга (п. 16 ПБУ 9/99);
• налоговые нюансы: сумму прощеного долга покупатель учитывает во внереализационных доходах с учетом НДС (п. 8, 18 ст. 250 НК РФ) на дату получения кредит-ноты (подп. 3 п. 4 ст. 271, п. 2 ст. 273 НК РФ).

Итоги

Кредит-нота уведомляет покупателя об уменьшении его задолженности и требует соответствующих корректировок в учете. Отражение в бухучете записей по кредит-ноте зависит от того, в одном году происходит отгрузка и корректировка цены поставки, или в разные.

Более полную информацию по теме вы можете найти в КонсультантПлюс.
Полный и бесплатный доступ к системе на 2 дня.

• Поставить закладку
• Посмотреть закладки

К. Рахманов, аудитор ТОО «Ар-Аудит», СIPA

КАК ОТРАЗИТЬ В УЧЕТЕ КРЕДИТ-НОТУ И СПИСАНИЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВ ПЕРЕД ПОСТАВЩИКОМ-НЕРЕЗИДЕНТОМ?

Компания поставщик поставил нам в 2013 году товар. Поставка товара прошла в полном объеме, а компания-покупатель не рассчиталась частично. Теперь компания поставщик (нерезидент) хочет дать кредит-ноту компании покупателю.

Возникает вопрос:

1) Как компания — покупатель у себя по бух.учету и по налоговому учету отражает эти действия?

2) Компании-покупателю нужно будет корректировать сданную отчетность по ценам (т.е по каждой номенклатуре товара), так как кредит- нота это своего рода скидка (входящая цена товара же уменьшиться, если сумма кредиторской задолженности уменьшается, соответственно входящая цена товара изменится, или же это будет просто списание общей суммы остаточной кредиторской задолженности, которая пойдет на доход компании-покупателю?

И еще один вопрос: если есть у компании-покупателя сумма долга по кредиторской задолженности (было заключено тройственное соглашение, где компания поставщик-нерезидент, продает задолженность компании-покупателя другой компании — нерезиденту и компания-покупатель должна уже выплатить долг второй компании). Но ситуация такая, что компания-покупатель наверное не будет выплачивать долг, из этого следует что по истечении трех лет эта сумма у компании-покупателя пойдет на доход? Для этого нужны какие-то документы со стороны компании — продавца? Или же компания-покупатель ждет, кода наступит срок и по истечении 3-х лет списывает?

У компании товар — лекарственные препараты, НДС не облагается, возврата товара поставщику не будет. Поставщик является нерезидентом.

Кредит-нота в вашем случае будет являться уменьшением задолженности перед поставщиком. На налоговые обязательства по НДС (если НДС оплачивался при таможенном оформлении товара) кредит-нота не влияет. В данном случае бух.записи будут следующие:

Д-т	К-т
		на сумму кредит-ноты

В налоговом учете в декларации по КПН доход от списания суммы кредит-ноты будет отражаться в строке прочие доходы.

Корректировать входящие цены на товар нет необходимости, так как товар был получен еще в 2013 году, большая его часть уже скорее всего продана, себестоимость реализованных товаров была отражена в 2013 и 2014 году правильно, и менять приходные цены и себестоимость не надо.

В РК действует Постановление Правления Национального Банка РК от 24 февраля 2012 года № 42 «Об утверждении Правил осуществления экспортно-импортного валютного контроля в Республике Казахстан и получения резидентами учетных номеров контрактов по экспорту и импорту». Согласно пункту 3 данных Правил уполномоченные банки, а также филиалы Национального Банка осуществляют контроль исполнения требования репатриации по контрактам на сумму свыше пятидесяти тысяч долларов США в эквиваленте, за исключением случаев, указанных в настоящих Правил.

В случае, если вы не будете оплачивать кредиторскую задолженность нерезиденту, то вам надо получить от него письменное подтверждение о том, что нерезидент не имеет претензий и согласен на списание задолженности. Это подтверждение может потребоваться для валютного контроля в вашем обслуживающем банке. Валютный отдел в вашем банке обязан вести учет по всем валютным контрактам своих клиентов, поэтому для закрытия расчетов по валютному контракту, которому был присвоен УНК (учетный номер контракта), требуется подтверждение. Согласно пункту 10 данных Правил экспортер или импортер, в случае возникновения обстоятельств, влияющих на сроки и условия исполнения обязательств сторонами по контракту, представляет подтверждающие документы в банк учетной регистрации контракта. Поэтому по вопросу списания кредиторской задолженности вам следует обратиться в свой обслуживающий банк.

Согласно статье 88 Налогового кодекса у вас возникает доход от списания обязательств. Доход возникнет в момент, когда нерезидент письменно подтвердит списание долга или по истечении 3 лет со дня возникновения кредиторской задолженности. Налоговые обязательства в данном случае не зависят от даты закрытия УНК вашего валютного контракта. То есть, вы обязаны отразить доход в декларации по КПН от списания обязательств по истечении 3 лет, даже если валютный контракт не снят с валютного контроля вашем банке.

Кредит-нота — письменное сообщение, направленное продавцом покупателю, в котором продавец извещает покупателя о том, что сумма задолженности покупателя перед продавцом уменьшается на указанную в кредит-ноте сумму.

Термин «Кредит-нота» от английского термина «Credit note», с тем же значением. В английском языке применяется и термин «Credit memo» с таким же значением.

Кредит-нота — это письменное сообщение, направленное продавцом покупателю, в котором продавец извещает покупателя о том, что сумма задолженности покупателя перед продавцом уменьшается на указанную в кредит-ноте сумму.

Кредит-нота используется в ситуациях, когда продавец уменьшает стоимость проданного товара (работ, услуг). Так, кредит-нота может использоваться в случае 1) предоставления продавцом скидки за объем закупленного товара 2) ошибки в ранее выставленных счетах 3) выявления покупателем недостатков товара, если стороны договорились на уменьшение стоимости и т.д.

В российских нормативных актах термин «Кредит-нота» не упоминается, но этот документ используется, прежде всего, в международных контрактах. Обычно, возможность и условия выставления Кредит-ноты прямо указаны в договоре.

Учет и налогообложение операций с кредит-нотой зависит от того, какова суть операции. Так, если кредит-нотой отражается скидка, то в учете следует отразить скидку. Если кредит-нотой отражается уменьшение стоимости товара, то и в учете отражаются операции по корректировке стоимости (например, по НДС в этом случае выставляется Корректировочный счет-фактура).

Советуем прочитать

Корректировочный счет-фактура — документ, служащий основанием для принятия покупателем предъявленных продавцом сумм НДС к вычету, который составляется при изменении стоимости отгруженных товаров (выполненных работ, оказанных услуг), переданных имущественных прав, в том числе в случае изменения цены (тарифа) и (или) уточнения количества (объема) отгруженных товаров (выполненных работ, оказанных услуг), переданных имущественных прав.