Постановление 909

21.08.2020

Денежная компенсация военнослужащим – гражданам, имеющим воинское звание солдата, сержанта, матроса или старшины, проходящим военную службу по контракту либо уволенным с военной службы, и членам их семей выплачивается в размере, не превышающем:

— в гг. Москве и Санкт-Петербурге – 15000 рублей;

— в других городах и районных центрах – 3600 рублей;

— в прочих населенных пунктах – 2700 рублей.

Указанные размеры денежной компенсации повышаются на 50 процентов при следующих условиях:

— совместно с военнослужащим или гражданином, уволенным с военной службы, указанными в абзаце первом настоящего пункта, проживают 3 и более членов семьи;

— семья военнослужащего, проходившего военную службу по контракту в воинском звании солдата, сержанта, матроса или старшины, погибшего (умершего) в период прохождения военной службы, или гражданина, уволенного с военной службы в воинском звании солдата, сержанта, матроса или старшины, состоявшего на учете в качестве нуждающегося в жилых помещениях и погибшего (умершего) после увольнения с военной службы, состоит из 4 и более человек.

Расчет денежной компенсации за наем (поднаем) жилых помещений

Расчет денежной компенсации за наем (поднаем) жилых помещений основан на:

Федеральный закон от 27 мая 1998 г. N 76-ФЗ «О статусе военнослужащих»

Постановление Правительства РФ от 31 декабря 2004 г. N 909 «О порядке выплаты денежной компенсации за наем (поднаем) жилых помещений военнослужащим — гражданам Российской Федерации, проходящим военную службу по контракту, гражданам Российской Федерации, уволенным с военной службы, и членам их семей»

Постановление Правительства РФ от 18 сентября 2015 г. N 989 «О внесении изменений в постановление Правительства Российской Федерации от 31 декабря 2004 г. N 909»

Постановление Правительства РФ от 27 октября 2012 г. N 1103 «Об обеспечении федеральных государственных гражданских служащих, назначенных в порядке ротации на должность федеральной государственной гражданской службы в федеральный государственный орган, расположенный в другой местности в пределах Российской Федерации, служебными жилыми помещениями и о возмещении указанным гражданским служащим расходов на наем (поднаем) жилого помещения»

Приказ Минтруда России от 25.07.2019 N 524н «Об утверждении предельной стоимости найма (поднайма) 1 кв. метра общей площади жилого помещения на 2020 год, применяемой для расчета размера возмещения расходов на наем (поднаем) жилого помещения федеральным государственным гражданским служащим, назначенным в порядке ротации на должность федеральной государственной гражданской службы в федеральный государственный орган, расположенный в другой местности в пределах Российской Федерации»

Податкового кодексу України
та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення
збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни:
Пункт 4.4 статті 4 викласти в такій редакції:

«4.4. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України”.

Пункт 8.3 статті 8 викласти в такій редакції:

«8.3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад”.

У статті 12:

1) назву викласти в такій редакції:

«Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів”;

2) у підпункті 12.1.2 пункту 12.1 слова «та міських рад” замінити словами «міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад”;

3) у пункті 12.3:

абзац перший після слів «міські ради” доповнити словами «та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад”;

підпункти 12.3.5 і 12.3.7 викласти в такій редакції:

«12.3.5. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю”;

«12.3.7. Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів”;

4) у пункті 12.4:

абзац перший викласти в такій редакції:

«12.4. До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать”;

підпункт 12.4.4 виключити.

У пункті 14.1 статті 14:

1) підпункт 14.1.6 викласти в такій редакції:

«14.1.6. акцизний склад – спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії, не є акцизним складом”;

2) доповнити підпунктом 14.1.281 такого змісту:

«14.1.281. виробництво підакцизних товарів (продукції) – технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів”;

3) доповнити підпунктом 14.1.601 такого змісту:

«14.1.601. Єдиний реєстр акцизних накладних – реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами”;

4) у підпунктах 14.1.135, 14.1.149, 14.1.217 слова «природного газу та” виключити;

5) доповнити підпунктом 14.1.1411 такого змісту:

«14.1.1411. пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу”;

6) абзац другий підпункту 14.1.212 замінити двома абзацами такого змісту:

«Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу –
будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків”;

7) підпункт 14.1.224 викласти в такій редакції:

«14.1.224. розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб’єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального”;

8) абзац другий підпункту 14.1.235 виключити.

Підпункт 191.1.5 пункту 191.1 статті 191 викласти в такій редакції:

«191.1.5. здійснюють контроль за додержанням виконавчими органами сільських, селищних рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, порядку прийняття та обліку податків і зборів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування зазначених сум до бюджету”.

Підпункт 20.1.20 пункту 20.1 статті 20 після слів «Єдиного реєстру податкових накладних” доповнити словами «Єдиного реєстру акцизних накладних”.
Пункт 43.4 статті 43 доповнити реченням другим такого змісту: «У разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість”.
Абзац третій пункту 46.2 статті 46 виключити.
У статті 49:

1) в абзаці другому пункту 49.2 слова і цифри «пункту 154.6 статті 154” замінити словами і цифрами «пункту 16 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення”;

2) у пункті 49.21 слова «Платники, які” замінити словами і цифрами «Платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1
статті 212 цього Кодексу, а також платники, які”;

3) пункт 49.4 доповнити абзацом третім такого змісту:

«У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а” і «б” пункту 49.3 цієї статті”.

У статті 57:

1) абзаци четвертий – дванадцятий пункту 57.1 виключити;

2) абзац другий пункту 57.5 викласти в такій редакції:

«У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки і збори через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків і зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики”.

В абзаці першому пункту 64.6 статті 64 слова та цифри «у підпункті 153.13.10 пункту 153.13 статті 153 або” виключити.
Абзац десятий пункту 73.3 статті 73 викласти в такій редакції:

«4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної”.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнити словами «а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального”.
В абзаці четвертому пункту 77.2 статті 77 слова і цифри «пунктом 154.6 статті 154” замінити словами і цифрами «пунктом 16 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення” цього Кодексу”.
Підпункти 78.1.1, 78.1.9 та 78.1.18 пункту 78.1 статті 78 викласти в такій редакції:

«78.1.1. отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту”;

«78.1.9. щодо платника податку подано скаргу:

про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги;

або

про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги”;

«78.1.18. виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне”.

У підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 слова «нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу” замінити словом «пального”.
В абзаці першому пункту 82.2 статті 82 слова і цифри «(крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу)” виключити.
Абзац третій пункту 87.1 статті 87 замінити чотирма абзацами такого змісту:

«Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України”.

У зв’язку з цим абзац четвертий вважати абзацом сьомим.

Статтю 117 доповнити пунктом 117.3 такого змісту:

«117.3. Здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального”.

У статті 1201:

1) назву доповнити словами «а також допущення помилок, при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної”;

2) пункт 1201.3 виключити;

3) доповнити пунктом 1201.4 такого змісту:

«1201.4. Допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, виявлених контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця, –

тягне за собою накладення на платника податку – продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

Невиконання після закінчення терміну, встановленого
пунктом 56.3 статті 56 цього Кодексу, узгодженого податкового повідомлення-рішення про виправлення платником податків – продавцем зазначених в абзаці першому цього пункту помилок –

тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок протягом
15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 16 до
30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 31 до
60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 61 до
90 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 91 до
120 календарних днів;

60 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 121 до
150 календарних днів;

70 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 151 до
180 календарних днів;

100 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня”.

Доповнити статтею 1202 такого змісту:

«Стаття 1202. Порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних

1202.1. Порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

1202.2. Відсутність з вини платника акцизного податку
реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як
120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування.

1202.3. Сума акцизного податку для цілей пунктів 1202.1 і 1202.2 цієї статті визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального”.

В абзаці першому пункту 126.1 статті 126 слова «та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати” виключити.
У назві та в пункті 1281.1 статті 1281 слова «нафтопродуктів, палива моторного альтернативного та скрапленого газу” замінити словом «пального”.
У пункті 133.4 статті 133:

1) абзац четвертий підпункту 133.4.1 доповнити реченням такого змісту: «Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків”;

2) в абзаці третьому підпункту 133.4.3 слова та цифри «статтею 57 цього Кодексу” замінити словами «цим розділом”.

У статті 137:

1) назву після слів «порядок обчислення” доповнити словами «та сплати”;

2) у пункті 137.3 слова та цифри «пунктах 57.1 та 57.11
статті 57 та” замінити словами та цифрами «пункті 57.11 статті 57 та”;

Документ предоставлен КонсультантПлюс

ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

ПОСТАНОВЛЕНИЕ

от 31 июля 2017 г. N 909

О ВНЕСЕНИИ ИЗМЕНЕНИЙ

В ПРАВИЛА ПОДГОТОВКИ НОРМАТИВНЫХ ПРАВОВЫХ АКТОВ ФЕДЕРАЛЬНЫХ

ОРГАНОВ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ И ИХ

ГОСУДАРСТВЕННОЙ РЕГИСТРАЦИИ

Правительство Российской Федерации постановляет:

Председатель Правительства

Российской Федерации

Д.МЕДВЕДЕВ

Утверждены

постановлением Правительства

Российской Федерации

от 31 июля 2017 г. N 909

ИЗМЕНЕНИЯ,

КОТОРЫЕ ВНОСЯТСЯ В ПРАВИЛА ПОДГОТОВКИ НОРМАТИВНЫХ ПРАВОВЫХ

АКТОВ ФЕДЕРАЛЬНЫХ ОРГАНОВ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЛАСТИ И ИХ

ГОСУДАРСТВЕННОЙ РЕГИСТРАЦИИ

1. Абзац первый пункта 12 изложить в следующей редакции:

«12. Подлежащие государственной регистрации нормативные правовые акты не позднее 10 дней со дня их подписания (утверждения) представляются в Министерство юстиции Российской Федерации на бумажном носителе или в форме электронных документов. При этом нормативные правовые акты, созданные на бумажном носителе, содержащие в том числе сведения, составляющие государственную тайну, или сведения конфиденциального характера, представляются в 2 экземплярах (подлинник и одна копия).».

2. Абзацы третий и четвертый пункта 17 изложить в следующей редакции:

«Министерство юстиции Российской Федерации в течение 5 дней после государственной регистрации нормативных правовых актов, подлежащих официальному опубликованию, направляет их электронные копии (электронные образы) в федеральное государственное бюджетное учреждение «Редакция «Российской газеты» и в Федеральную службу охраны Российской Федерации.

При опубликовании и рассылке нормативного правового акта указание на номер и дату его государственной регистрации является обязательным.».

С изменениями и дополнениями от:

3 сентября 2008 г., 6 сентября 2014 г., 18 сентября 2015 г.

О надбавках и других дополнительных выплатах военнослужащим см. справку.

В соответствии с Федеральным законом от 27 мая 1998 г. № 76-ФЗ «О статусе военнослужащих» и в целях обеспечения прав на жилище военнослужащих — граждан Российской Федерации, проходящих военную службу по контракту, граждан Российской Федерации, уволенных с военной службы, и членов их семей Правительство Российской Федерации постановляет:

1. Утвердить прилагаемые:

Положение о выплате денежной компенсации за наем (поднаем) жилых помещений военнослужащим — гражданам Российской Федерации, проходящим военную службу по контракту, и членам их семей;

Положение о выплате денежной компенсации за наем (поднаем) жилых помещений гражданам Российской Федерации, уволенным с военной службы, и членам их семей.

Информация об изменениях:

Постановлением Правительства РФ от 18 сентября 2015 г. № 989 пункт 2 изложен в новой редакции

См. текст пункта в предыдущей редакции

2. Установить, что денежная компенсация за наем (поднаем) жилых помещений (далее — денежная компенсация) военнослужащим — гражданам Российской Федерации, имеющим воинское звание офицера, прапорщика или мичмана, проходящим военную службу по контракту либо уволенным с военной службы, и членам их семей выплачивается в размере фактических расходов, но не выше размеров, определенных исходя из норматива общей площади жилого помещения, установленного в соответствии с абзацем третьим настоящего пункта, и предельной стоимости найма (поднайма) 1 кв. метра общей площади жилого помещения, ежегодно утверждаемой Министерством труда и социальной защиты Российской Федерации в соответствии с постановлением Правительства Российской Федерации от 27 октября 2012 г. № 1103 «Об обеспечении федеральных государственных гражданских служащих, назначенных в порядке ротации на должность федеральной государственной гражданской службы в федеральный государственный орган, расположенный в другой местности в пределах Российской Федерации, служебными жилыми помещениями и о возмещении указанным гражданским служащим расходов на наем (поднаем) жилого помещения», по месту прохождения указанными военнослужащими военной службы (по месту постановки указанных граждан, уволенных с военной службы, на учет в части их пенсионного обеспечения).

В случае если размеры денежной компенсации, рассчитанные в порядке, установленном абзацем первым настоящего пункта, будут ниже размеров, установленных пунктом 2.1 настоящего постановления, денежная компенсация указанной категории лиц выплачивается в размере фактических расходов, но не выше размеров, установленных пунктом 2.1 настоящего постановления.

Норматив общей площади жилого помещения для расчета размера денежной компенсации устанавливается в размере 24 кв. метров — для одиноко проживающего военнослужащего либо гражданина Российской Федерации (далее — гражданин), уволенного с военной службы, указанных в абзаце первом настоящего пункта, 36 кв. метров — на семью из 2 человек, 43 кв. метров — на семью из 3 человек, по 12 кв. метров — на каждого члена семьи при численности семьи 4 человека и более.

При расчете денежной компенсации в соответствии с настоящим постановлением членам семьи военнослужащего, проходившего военную службу по контракту в воинском звании офицера, прапорщика или мичмана, погибшего (умершего) в период прохождения военной службы, или гражданина, уволенного с военной службы в воинском звании офицера, прапорщика или мичмана, состоявшего на учете в качестве нуждающегося в жилых помещениях и погибшего (умершего) после увольнения с военной службы, норматив общей площади жилого помещения определяется исходя из состава семьи на дату гибели (смерти) указанного военнослужащего (гражданина, уволенного с военной службы).

Расходы, связанные с реализацией настоящего пункта, размеры которых превышают размеры, установленные пунктом 2.1 настоящего постановления (при условии, что указанные расходы произведены с разрешения руководителя федерального органа исполнительной власти, в котором законом предусмотрена военная служба, или уполномоченного им должностного лица), возмещаются федеральным органом исполнительной власти, в котором законом предусмотрена военная служба, за счет и в пределах средств, предусмотренных в федеральном бюджете на эти цели.

Информация об изменениях:

Постановлением Правительства РФ от 18 сентября 2015 г. № 989 постановление дополнено пунктом 2.1

2.1. Установить, что денежная компенсация военнослужащим — гражданам, имеющим воинское звание солдата, сержанта, матроса или старшины, проходящим военную службу по контракту либо уволенным с военной службы, и членам их семей выплачивается в размере, не превышающем:

в гг. Москве и Санкт-Петербурге — 15000 рублей;

в других городах и районных центрах — 3600 рублей;

в прочих населенных пунктах — 2700 рублей.

Указанные размеры денежной компенсации повышаются на 50 процентов при следующих условиях:

совместно с военнослужащим или гражданином, уволенным с военной службы, указанными в абзаце первом настоящего пункта, проживают 3 и более членов семьи;

семья военнослужащего, проходившего военную службу по контракту в воинском звании солдата, сержанта, матроса или старшины, погибшего (умершего) в период прохождения военной службы, или гражданина, уволенного с военной службы в воинском звании солдата, сержанта, матроса или старшины, состоявшего на учете в качестве нуждающегося в жилых помещениях и погибшего (умершего) после увольнения с военной службы, состоит из 4 и более человек.

Информация об изменениях:

Постановлением Правительства РФ от 18 сентября 2015 г. № 989 в пункт 3 внесены изменения

См. текст пункта в предыдущей редакции

3. Установить, что выплата денежной компенсации военнослужащим — гражданам, проходящим военную службу по контракту, и членам их семей, а также членам семей военнослужащих, погибших (умерших) в период прохождения военной службы, осуществляется ежемесячно за счет и в пределах средств, предусматриваемых на указанные цели в федеральном бюджете Министерству обороны Российской Федерации или иному федеральному органу исполнительной власти, в котором законом предусмотрена военная служба.

Информация об изменениях:

Постановлением Правительства РФ от 6 сентября 2014 г. № 908 в пункт 4 внесены изменения

См. текст пункта в предыдущей редакции

4. Установить, что выплата денежной компенсации гражданам, уволенным с военной службы и состоящим на учете в качестве нуждающихся в жилых помещениях, и членам их семей, а также членам семей граждан, уволенных с военной службы, состоящих на учете в качестве нуждающихся в жилых помещениях и погибших (умерших) после увольнения с военной службы, осуществляется соответствующими органами Министерства обороны Российской Федерации или иного федерального органа исполнительной власти, в котором законом предусмотрена военная служба, в которых эти граждане состоят на учете в части их пенсионного обеспечения.

Финансирование расходов, связанных с выплатой денежной компенсации, осуществляется Министерством обороны Российской Федерации или иным федеральным органом исполнительной власти, в котором законом предусмотрена военная служба, за счет и в пределах средств, предусматриваемых в федеральном бюджете на пенсионное обеспечение лиц, уволенных с военной службы.

5. Министерству обороны Российской Федерации в месячный срок разработать и согласовать с заинтересованными федеральными органами исполнительной власти, осуществляющими пенсионное обеспечение лиц, уволенных с военной службы, единые формы и перечень документов, необходимых для принятия решения о выплате денежной компенсации в соответствии с пунктом 4 настоящего постановления.

О выплате военнослужащим денежной компенсации за наем (поднаем) жилых помещений см.:

приказ Спецстроя России от 14 июля 2009 г. № 328

приказ Главного управления специальных программ Президента РФ от 18 декабря 2008 г. № 45

приказ Федеральной службы охраны РФ от 10 августа 2005 г. № 298

приказ Минобороны РФ от 16 июня 2005 г. № 235

6. Рекомендовать органам исполнительной власти субъектов Российской Федерации через уполномоченные ими органы обеспечить выдачу документов, необходимых для принятия решения о выплате денежной компенсации в соответствии с пунктом 4 настоящего постановления.

7. Признать утратившими силу:

постановление Правительства Российской Федерации от 26 июня 1995 г. № 604 «О порядке оказания безвозмездной финансовой помощи на строительство (покупку) жилья и выплаты денежной компенсации за наем (поднаем) жилых помещений военнослужащим и гражданам, уволенным с военной службы» (Собрание законодательства Российской Федерации, 1995, № 27, ст. 2576);

постановление Правительства Российской Федерации от 21 сентября 2000 г. № 700 «О внесении изменений и дополнений в постановление Правительства Российской Федерации от 26 июня 1995 г. № 604» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2000, № 40, ст. 3964);

пункт 10 изменений, которые вносятся в некоторые акты Правительства Российской Федерации по вопросам установления размеров стипендий, пособий и других обязательных социальных выплат, утвержденных постановлением Правительства Российской Федерации от 21 декабря 2000 г. № 999 «О внесении изменений в некоторые акты Правительства Российской Федерации по вопросам установления размеров стипендий, пособий и других обязательных социальных выплат» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2001, № 1, ст. 130);

пункт 8 перечня актов Совета Министров СССР и Правительства Российской Федерации, действие которых приостанавливается в 2002 году, утвержденного постановлением Правительства Российской Федерации от 24 августа 2002 г. № 630 «Об изменении, приостановлении действия и признании утратившими силу некоторых актов Правительства Российской Федерации в связи с Федеральным законом «О федеральном бюджете на 2002 год» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2002, № 35, ст. 3382);

пункт 7 перечня актов Совета Министров СССР и Правительства Российской Федерации, действие которых приостанавливается в 2003 году, утвержденного постановлением Правительства Российской Федерации от 14 октября 2003 г. № 625 «Об изменении, приостановлении действия и признании утратившими силу некоторых актов Совета Министров СССР и Правительства Российской Федерации, признании не действующими на территории Российской Федерации актов ЦК КПСС и Совета Министров СССР в связи с Федеральным законом «О федеральном бюджете на 2003 год» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2003, № 42, ст. 4075);

пункт 11 перечня актов Совета Министров СССР и Правительства Российской Федерации, действие которых приостанавливается в 2004 году, утвержденного постановлением Правительства Российской Федерации от 13 июля 2004 г. № 349 «Об изменении, приостановлении действия и признании утратившими силу некоторых актов Совета Министров СССР и Правительства Российской Федерации, признании не действующими на территории Российской Федерации актов Совета Министров СССР в связи с Федеральным законом «О федеральном бюджете на 2004 год» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2004, № 29, ст. 3055).

8. Настоящее постановление распространяется на правоотношения, возникающие с 1 января 2005 г.

Председатель Правительства

Российской Федерации

М. Фрадков