Указ 637

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Важливою новацією вказаного Закону є те, що наявність стажу прямо пов’язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тобто до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески. Це, є принциповою відмінністю між поняттями «трудовий стаж» та «страховий стаж».

Разом з цим, слід зазначити, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина четверта статті 24 вказаного вище Закону).

Згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Нажаль, існують випадки, коли трудова книжка відсутня або відсутні відповідні записи у ній, а також не збереглися документи про стаж роботи.

У зв’язку з цим, у таких випадках, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, а у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»).

Зазначаємо перелік документів, які необхідні для підтвердження трудового стажу:

1. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених вище документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Одночасно інформуємо, що за згаданими вище правилами встановлюється також, час служби у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв’язку і гірничорятувальних частинах.

2. Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р., а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

3. Для підтвердження часу творчої діяльності членів творчих спілок та інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, приймаються довідки про період сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

При цьому, до 1 квітня 1992 р. час творчої діяльності членів Спілки письменників, Спілки художників, Спілки композиторів, Спілки кінематографістів, Спілки театральних діячів, а також інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок України, але об’єднані відповідними професійними комітетами, підтверджується довідками (виписками з постанов) секретаріатів правлінь творчих спілок України про встановлення творчого стажу.

4. Для підтвердження військової служби, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах приймаються:

військові квитки;

довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, Держкомкордону, Головного управління командуючого Національною гвардією, Управління охорони вищих посадових осіб України, органів управління інших військових формувань, що утворюються Верховною Радою України, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки;

довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Час перебування в партизанських загонах і з’єднаннях у період Великої Вітчизняної війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизанських загонів і з’єднань).

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов’язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ приймаються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС.

5. Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

6. Тривалість тимчасової непрацездатності, яка розпочалася в період роботи, встановлюється на підставі довідок, виданих за місцем цієї роботи.

7. Час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі:

акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних Рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або виписка із паспорта чи довідка органів управління житловим фондом та інші.

8. Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у разі смерті дитини — свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).

9. Час утримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні й на примусовому лікуванні підтверджується довідками органів внутрішніх справ і зараховується до трудового стажу за наявності документів про реабілітацію (довідки суду, органів прокуратури, дізнання та слідства про припинення кримінальної справи чи довідки суду про винесення виправдувального вироку).

Робота в’язнів підтверджується довідкою органів внутрішніх справ і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

10. Період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони.

При цьому, для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 р., період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами.

11. Період проживання в м. Ленінграді в період його блокади в роки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. установлюється на підставі довідки органу управління житловим фондом, виписки з домової книги або поквартирних списків, прописної картки, довідки про термін евакуації з м. Ленінграда, евакуаційного посвідчення, мобілізаційного розпорядження тощо.

12. Робота у м. Ленінграді в період його блокади встановлюється на загальних підставах.

13. Для підтвердження часу перебування на окупованій території України та інших держав у період Великої Вітчизняної війни приймаються довідки сільських (селищних), міських Рад народних депутатів або їхніх виконкомів та районних державних адміністрацій.

14. Час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, підтверджується будь-якими документами того часу, в яких містяться необхідні відомості.

У разі відсутності таких документів приймаються довідки, видані архівними установами, органами державної безпеки, розвідувальними органами або внутрішніх справ за місцем прибуття зазначених осіб до України, а також Службою розшуку Національного комітету товариства Червоного Хреста України.

Необхідно також відмітити порядок підтвердження трудового стажу показаннями свідків.

Так, за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на трудову пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В такому ж порядку, тобто показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово виселених з місць постійного проживання в 30 — 40 роки, а також час роботи в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержати документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені вище, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У разі відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, проживання в м. Ленінграді в період його блокади з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р., зазначені періоди можуть бути встановлені на підставі показань одного або більше свідків, які мають у своєму розпорядженні відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки або внутрішніх справ за місцем прибуття зазначених осіб до України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо).

Разом з цим, доцільно зазначити особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

У згаданій уточнюючий довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) — про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) — про виконання встановлених норм обслуговування;

стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, — про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У осіб, які працювали у громадян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки, стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін.), за відсутності у них трудових книжок, час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудовий договір між наймачем і працівником, або трудовими договорами з відміткою про їх виконання.

У разі відсутності у профспілкових організаціях відомостей про укладення договору про роботу у окремих громадян для підтвердження стажу приймаються довідки, видані наймачем, а у разі його смерті — одним із подружжя або іншим членом сім’ї, який проживав разом з ним у даний період (крім тих родичів, які в цей час були неповнолітні), та довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Справжність підпису особи, яка видала довідку про роботу, засвідчується в установленому порядку.

Аналогічно підтверджується і стаж роботи пастухом за трудовим договором з колективом громадян-власників худоби. У тих випадках, коли трудовий договір було укладено за участю виконкомів сільських, селищних Рад народних депутатів, до уваги беруться видані ними довідки.

Стаж роботи громадян України за її межами підтверджується документами, легалізованими МЗС (крім роботи на території колишнього СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення (до укладення відповідних двосторонніх угод).

Одночасно повідомляємо, що разом з порядком підтвердження трудового стажу показаннями свідків та особливостями підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників існують також правила підтвердження трудового стажу.

Так, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою.

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.

У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками.

Якщо ім’я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім’ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Стосовно тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, то за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вважається 15 число відповідного місяця.

Головний спеціаліст
Департаменту соціального,
трудового та гуманітарного
законодавства
Білик Ірина Олександрівна

УКАЗ

ПРЕЗИДЕНТА РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

Об учреждении некоторых официальных геральдических знаков войск национальной гвардии Российской Федерации

В целях реализации единой государственной политики в области геральдики, сохранения и развития исторических традиций постановляю:

1. Учредить:

а) флаг директора Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующего войсками национальной гвардии Российской Федерации;

б) знамена территориальных органов Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации;

в) флаг кораблей, катеров и судов войск национальной гвардии Российской Федерации;

г) вымпел кораблей и катеров войск национальной гвардии Российской Федерации.

2. Утвердить прилагаемые:

а) Положение о флаге директора Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующего войсками национальной гвардии Российской Федерации;

б) описание и рисунок флага директора Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующего войсками национальной гвардии Российской Федерации;

в) Положение о знаменах территориальных органов Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации;

г) описание и рисунок типового образца знамени территориального органа Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации;

д) описание и рисунок флага кораблей, катеров и судов войск национальной гвардии Российской Федерации;

е) описание и рисунок вымпела кораблей и катеров войск национальной гвардии Российской Федерации.

3. Установить, что:

а) положение о флаге кораблей, катеров и судов войск национальной гвардии Российской Федерации, положение о вымпеле кораблей и катеров войск национальной гвардии Российской Федерации утверждаются директором Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующим войсками национальной гвардии Российской Федерации по согласованию с председателем Геральдического совета при Президенте Российской Федерации — государственным герольдмейстером;

б) перечень кораблей, катеров и судов войск национальной гвардии Российской Федерации, на которых поднимается флаг, кораблей и катеров войск национальной гвардии Российской Федерации, на которых поднимается вымпел, утверждается директором Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующим войсками национальной гвардии Российской Федерации;

в) порядок подъема и спуска флага кораблей, катеров и судов войск национальной гвардии Российской Федерации и вымпела кораблей и катеров войск национальной гвардии Российской Федерации определяется директором Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующим войсками национальной гвардии Российской Федерации.

4. Внести в Положение о геральдическом знаке — эмблеме войск национальной гвардии Российской Федерации, утвержденное Указом Президента Российской Федерации от 20 декабря 2016 г. № 685 «Об учреждении геральдического знака — эмблемы, знамени и флага войск национальной гвардии Российской Федерации» (Собрание законодательства Российской Федерации, 2016, № 52, ст. 7606), следующие изменения:

а) пункт 2 изложить в следующей редакции:

«2. Эмблема помещается на флаге Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации, флаге войск национальной гвардии Российской Федерации и знаменах территориальных органов Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации.»;

б) подпункт «б» пункта 4 признать утратившим силу.

5. Признать утратившим силу раздел II описания и рисунков военно-морских флагов и вымпелов Российской Федерации, утвержденных Указом Президента Российской Федерации от 21 июля 1992 г. № 798 «О военно-морских флагах и вымпелах Российской Федерации».

6. Настоящий Указ вступает в силу со дня его подписания.

Президент Российской Федерации В.Путин

Москва, Кремль

30 декабря 2019 года

№ 637

УТВЕРЖДЕНО

Указом Президента

Российской Федерации

от 30 декабря 2019 г. № 637

ПОЛОЖЕНИЕ
о флаге директора Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующего войсками национальной гвардии Российской Федерации

1. Флаг директора Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующего войсками национальной гвардии Российской Федерации (далее — флаг) является официальным геральдическим знаком Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации.

2. Флаг поднимается на грот-стеньге (на фор-стеньге — при одной мачте) корабля (катера, судна) войск национальной гвардии Российской Федерации при прибытии директора Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующего войсками национальной гвардии Российской Федерации и остается поднятым в течение всего времени его пребывания на борту.

3. Порядок хранения, содержания и использования флага определяется директором Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующим войсками национальной гвардии Российской Федерации.

__________________

УТВЕРЖДЕНО

Указом Президента

Российской Федерации

от 30 декабря 2019 г. № 637

ОПИСАНИЕ
флага директора Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующего войсками национальной гвардии Российской Федерации

Флаг директора Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующего войсками национальной гвардии Российской Федерации (далее — флаг) представляет собой прямоугольное полотнище крапового цвета с гюйсом в крыже, расположенном в верхней части левой половины полотнища. В центре правой половины полотнища — многоцветное изображение Государственного герба Российской Федерации в виде его главной фигуры — двуглавого орла.

Отношение ширины флага к его длине — два к трем. Отношение площади крыжа к площади флага — один к четырем. Отношение высоты двуглавого орла к ширине флага — один к двум.

___________________

УТВЕРЖДЕН

Указом Президента

Российской Федерации

от 30 декабря 2019 г. № 637

РИСУНОК
флага директора Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующего войсками национальной гвардии Российской Федерации

___________________

УТВЕРЖДЕНО

Указом Президента

Российской Федерации

от 30 декабря 2019 г. № 637

ПОЛОЖЕНИЕ
о знаменах территориальных органов Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации

1. Знамена территориальных органов Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации (далее — знамена) являются официальными геральдическими знаками Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации и реликвиями этих территориальных органов.

2. Порядок вручения знамен определяется директором Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующим войсками национальной гвардии Российской Федерации.

3. При вручении знамен выдаются грамоты Президента Российской Федерации к знаменам. Рисунки и описания бланков грамот Президента Российской Федерации к знаменам утверждаются директором Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующим войсками национальной гвардии Российской Федерации по согласованию с председателем Геральдического совета при Президенте Российской Федерации — государственным герольдмейстером.

4. Порядок хранения, содержания и использования знамен определяется директором Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующим войсками национальной гвардии Российской Федерации.

5. Изменения наименований территориальных органов Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации заносятся в грамоты Президента Российской Федерации к знаменам и наносятся на знаменные скобы.

_______________

УТВЕРЖДЕНО

Указом Президента

Российской Федерации

от 30 декабря 2019 г. № 637

ОПИСАНИЕ
типового образца знамени территориального органа Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации

Знамя территориального органа Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации (далее — знамя) состоит из двустороннего полотнища, древка, навершия, знаменной скобы, подтока и знаменных гвоздей. В комплект со знаменем могут также входить панталер и знаменный чехол.

Полотнище знамени прямоугольное, крапового цвета, обшитое золотистой тесьмой (галуном). По периметру полотнища расположена рамка с золотистым плетеным орнаментом и — по углам — эмблемой войск национальной гвардии Российской Федерации. Вдоль краев полотнища симметрично расположены 12 декоративных золотых восьмилучевых звезд.

На лицевой стороне полотнища знамени, в центре, — главная фигура Государственного герба Российской Федерации: золотой двуглавый орел, поднявший вверх распущенные крылья. Орел увенчан двумя малыми коронами и — над ними — одной большой короной, соединенными лентой. В правой лапе орла — скипетр, в левой — держава. На груди орла, в красном щите, — серебряный всадник в синем плаще на серебряном коне, поражающий серебряным копьем опрокинутого навзничь и попранного конем черного дракона.

На оборотной стороне полотнища знамени, в центре, — эмблема территориального органа Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации (Росгвардия), которая утверждается директором Федеральной службы войск национальной гвардии Российской Федерации — главнокомандующим войсками национальной гвардии Российской Федерации по согласованию с председателем Геральдического совета при Президенте Российской Федерации — государственным герольдмейстером. В верхней части рамки золотистый плетеный орнамент прерывается надписью: «ВСЕГДА», в нижней ее части — «НА СТРАЖЕ». Надписи выполнены золотистыми буквами, стилизованными под старославянский шрифт.

Ширина полотнища знамени — 110 см, длина — 130 см, с запасом из ткани крапового цвета для крепления к древку.

Ширина рамки с золотистым плетеным орнаментом — 15 см, расстояние от края рамки до края полотнища, обшитого золотистой тесьмой (галуном), — 9 см, диаметр восьмилучевых звезд — 6 см.

Высота Государственного герба Российской Федерации — 60 см. Высота эмблемы территориального органа Росгвардии — 60 см.

Древко знамени деревянное, круглого сечения, окрашенное в коричневый цвет. Диаметр древка — 4 см, длина — 270 см.

Знаменная скоба — в виде прямоугольной пластины из золотистого металла, на которой выгравированы наименование территориального органа Росгвардии и дата вручения знамени. Навершие металлическое, золотистое, в виде прорезного копья с рельефным изображением главной фигуры Государственного герба Российской Федерации. Высота навершия — 20 см.

Подток металлический, золотистый, в виде усеченного конуса высотой 9 см.

Шляпки знаменных гвоздей золотистые.

________________

УТВЕРЖДЕН

Указом Президента

Российской Федерации

от 30 декабря 2019 г. № 637

РИСУНОК
типового образца знамени территориального органа
Федеральной службы войск национальной гвардии
Российской Федерации

Лицевая сторона

Оборотная сторона

__________________

УТВЕРЖДЕНО

Указом Президента

Российской Федерации

от 30 декабря 2019 г. № 637

ОПИСАНИЕ
флага кораблей, катеров и судов войск
национальной гвардии Российской Федерации

Флаг кораблей, катеров и судов войск национальной гвардии Российской Федерации (далее — флаг) представляет собой прямоугольное полотнище крапового цвета, на всю площадь которого наложен синий диагональный (Андреевский) крест с белой каймой.

Отношение ширины флага к его длине — два к трем. Отношение ширины синей полосы к длине флага — один к десяти. Отношение ширины белой каймы к ширине синей полосы — один к двум.

УТВЕРЖДЕН

Указом Президента

Российской Федерации

от 30 декабря 2019 г. № 637

РИСУНОК
флага кораблей, катеров и судов войск национальной гвардии Российской Федерации

УТВЕРЖДЕНО

Указом Президента

Российской Федерации

от 30 декабря 2019 г. № 637

ОПИСАНИЕ
вымпела кораблей и катеров войск национальной
гвардии Российской Федерации

Вымпел кораблей и катеров войск национальной гвардии Российской Федерации (далее — вымпел) представляет собой узкое полотнище цветов Государственного флага Российской Федерации с размещенным у шкаторины изображением флага кораблей, катеров и судов войск национальной гвардии Российской Федерации и с двумя сужающимися косицами.

Отношение ширины вымпела у шкаторины к его длине — один к двадцати для кораблей, один к двенадцати для катеров. Отношение длины выреза косиц к длине вымпела — один к семи. Отношение растворения косиц к ширине вымпела у шкаторины — один к двум.

Документ показан в сокращенном демонстрационном режиме!

Получить полный доступ к документу

	Вход для пользователей			Стань пользователем Доступ к документу можно получить: Для зарегистрированных пользователей:
			Тел.: +7 (727) 222-21-01, e-mail: info@prg.kz, Региональные представительства

Для покупки документа sms доступом необходимо ознакомиться с условиями обслуживания
Я принимаю Условия обслуживания
Продолжить

• Корреспонденты на фрагмент
• Поставить закладку
• Посмотреть закладки

Указ Президента Российской Федерации от 22 июня 2006 года № 637
О мерах по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом
(с изменениями и дополнениями по состоянию на 12.05.2020 г.)

В целях создания дополнительных условий для обеспечения добровольного переселения в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом,

постановляю:

1. Утвердить прилагаемые:

а) Государственную программу по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом;

б) утратил силу.

2. Образовать Межведомственную комиссию по реализации Государственной программы по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом.

3. Утратил силу.

4. Председателю Межведомственной комиссии по реализации Государственной программы по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом, в месячный срок представить в установленном порядке проект положения о Межведомственной комиссии и предложения по ее составу, предусмотрев включение в него представителей федеральных органов государственной власти, Администрации Президента Российской Федерации и Аппарата Правительства Российской Федерации.

• Корреспонденты на фрагмент
• Поставить закладку
• Посмотреть закладки

5. Определить координатором Государственной программы по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом, Министерство внутренних дел Российской Федерации, наделив его полномочиями по координации деятельности федеральных органов исполнительной власти и органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации, а также по нормативно-правовому регулированию в установленной сфере.

6. Правительству Российской Федерации:

а) в месячный срок:

утвердить типовую программу субъекта Российской Федерации по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом;

представить предложения по внесению изменений в акты Президента Российской Федерации в соответствии с настоящим Указом;

привести свои акты в соответствие с настоящим Указом;

б) при составлении проектов федерального бюджета на 2007 год и последующие годы предусматривать в установленном порядке средства на реализацию Государственной программы по оказанию содействия добровольному переселению в Российскую Федерацию соотечественников, проживающих за рубежом.

Сегодня представители общественности в рамках пресс-конференции в Киеве проанализировали принятое постановление Кабинета Министров Украины №637 с правовой точки зрения. Постановление, по мнению правозащитников, наносит новый удар по правам переселенцев.

Постановление № 637 предлагает новые дискриминационные порядки восстановления социальных выплат переселенцам и контроля за такими выплатами. Они потянут за собой новую волну усиленного контроля за переселенцами и вмешательства в их личную жизнь, и даже вызовут нарушения норм Конституции Украины, международного права и в целом фундаментальных принципов права и правового государства.

«Отныне специальная комиссия должна будет проверить жилищно-коммунальные условия семьи переселенцев, и результат проверки – соответствующий акт – должны подписать все совершеннолетние члены семьи. На практике это означает, что все они должны быть дома в этот момент, но понятно, что проверка будет, скорее всего, осуществляться в рабочее время и без предупреждения. И конечно, переселенец может в это время находиться на работе или на учебе. Поэтому мы считаем, что такой порядок вводит ограничения на право свободного передвижения», – рассказала юрист БФ «Восток-SOS» Ольга Аношкина.

Кроме того, предтавителей общественности возмущает тот факт, что в постановлении даже не прописаны критерии, по которым комиссия будет решать, предоставлять социальную поддержку лицу, или нет. Непонятно, от чего вообще зависит назначение или отказ в социальных выплатах.

Правозащитники также настаивают на том, что выплаты переселенцев не могут зависеть от наличия средств в бюджете, как и в целом от экономической ситуации в стране.

Правозащитница Татьяна Матяш отметила, что Кабинет министров данным постановлением нарушил закон, поскольку принял на себя полномочия другого органа власти.

«Все выплаты, включая пенсионные, по рождению ребенка и т.п., они все предусмотрены законом Украины. И только законом Украины может быть ограничен или расширен круг лиц, имеющих право на такую помощь. То есть, это парафия Верховной Рады Украины, – пояснила Матяш. — Поэтому фактически в таких действиях Кабмина факт уголовного нарушения (превышение служебных полномочий – ред.)».

По данному факту юристы уже готовят иски в суд, и ждут, когда вступит в силу постановление.

Сейчас уже создана рабочая группа при Министерстве оккупированных территорий.

«Мы предлагаем сейчас внести изменения в постановление №637. В нем есть два порядка: о восстановлении или приостановлении социальных выплат, а другой – порядок контроля. И мы предлагаем эти два порядка объединить в один – механизм контроля, но не над всеми социальными выплатами, а тех выплат, которые касаются денег переселенцев. Ведь мы давно говорили о необходимости отвязать справку переселенца от социальных выплат, которые касаются других людей. Это было бы корректно», – подытожила Тамила Ташева, соучредитель и координатор общественной организации «КримSOS».