Закон 3038

РЕКОМЕНДАЦИИ
по организации и размещению передвижных средств развозной и разносной торговли,
нестационарных объектов общественного питания, летних площадок (продолжение зала),
прилегающих к зданиям и сооружениям, в помещениях которых располагается объект общественного питания
ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ
1.1. Рекомендации по организации и размещению на территории населенных пунктов Республики Беларусь передвижных средств развозной и разносной торговли, нестационарных объектов общественного питания, летних площадок (продолжение зала), прилегающих к зданиям и сооружениям, в помещениях которых располагается объект общественного питания (далее — Рекомендации), разработаны в целях:

• обеспечения единых подходов к организации, размещению, оформлению и оборудованию передвижных средств развозной и разносной торговли, нестационарных объектов общественного питания, летних площадок (продолжение зала), прилегающих к зданиям и сооружениям, в помещениях которых располагается объект общественного питания;
• сохранения условий восприятия историко-культурных ценностей;
• формирования комплексного подхода по использованию территорий в исторических застройках при размещении объектов, летних площадок;
• создание туристической привлекательности городов с исторической застройкой на основе показа объектов наследия.

1.2. В Рекомендациях используются следующие определения:

• летняя площадка (продолжение зала) — легковозводимая временная конструкция (терраса, веранда и др.), выносные столики, расположенные на территории, непосредственно примыкающей к зданию или сооружению, или на их крыше, или иной открытой площадке здания и сооружения, в помещениях которого располагается объект общественного питания, предназначенный для оказания услуг общественного питания, соответствующих типу и классу объекта;
• нестационарный объект общественного питания временная конструкция, не являющаяся капитальным строением (зданием, сооружением) или его частью, вне зависимости от присоединения или неприсоединения к инженерным коммуникациям и летнее (сезонное) кафе, оснащенные специальным оборудованием;
• нестационарный торговый объект — временная конструкция, не являющаяся капитальным строением (зданием, сооружением) или его частью, вне зависимости от присоединения или неприсоединения к инженерным коммуникациям и передвижные средства развозной торговли, оснащенные торговым оборудованием, а также передвижные средства разносной торговли;
• передвижное средство нестационарный торговый развозной или разносной торговли объект, представляющий собой лоток, торговый автомат, тележку для продажи товаров и иные аналогичные приспособления для торговли.

1.3. Действие Рекомендаций:

• распространяется на городские, Минский городской, районные исполнительные комитеты, администрации районов г. Минска, субъекты хозяйствования, осуществляющие розничную торговлю с использованием передвижных средств развозной и разносной торговли на территории населенных пунктов вне капитальных зданий, строений, сооружений, в местах проведения массовых мероприятий, зонах отдыха населения, зонах действия открытых ледовых и спортивных площадок, а также на территории рынков и др.; общественное питание в нестационарных объектах общественного питания, летних площадках (продолжение зала) (далее — летняя площадка);
• не распространяются на субъекты хозяйствования, осуществляющие розничную торговлю с использованием передвижных средств развозной и разносной торговли на территории населенных пунктов вне капитальных зданий, строений, сооружений, общественное питание в нестационарных объектах общественного питания, организуемых на краткосрочный период (праздник города, торговля в новогодние и рождественские праздники, школьные базары и т.п.) в соответствии с решениями городских, Минского городского, районных исполнительных комитетов, администраций районов г. Минска.

1.4. Рекомендации включают главы:
«Организация и размещение передвижных средств развозной и разносной торговли, нестационарных объектов общественного питания»;
«Организация и размещение летних площадок».
1.5. Субъекты хозяйствования, осуществляющие розничную торговлю с использованием передвижных средств развозной и разносной торговли, общественное питание в нестационарных объектах общественного питания, на летних площадках при их размещении и эксплуатации обязаны обеспечивать соблюдение требований законодательства Республики Беларусь в области торговли и общественного питания, защиты прав потребителей, а также санитарно­ эпидемиологических, пожарной безопасности, природоохранных и иных требований законодательства Республики Беларусь.
1.6. Функционирование передвижных средств развозной и разносной торговли, нестационарных объектов общественного питания, летних площадок осуществляется при наступлении благоприятных погодных условий.
Функционирование согласованных в соответствии c Рекомендациями летних площадок при обеспечении субъектами хозяйствования соответствующего микроклимата для обслуживания покупателей внутри летней площадки, может осуществляться в течение всего года на основании уведомления субъектов хозяйствования, которое представляется на бумажном носителе путем личного обращения либо по почте, или может быть направлено в электронном виде в городские, Минский городской, районные исполнительные комитеты, администрации районов г. Минска, а при размещении летней площадки на территории, прилегающей к объектам, относящимся к историко-культурным ценностям, дополнительно согласовывается с Министерством культуры Республики Беларусь.
ГЛАВА 1.
ОРГАНИЗАЦИЯ И РАЗМЕЩЕНИЕ ПЕРЕДВИЖНЫХ СРЕДСТВ
РАЗВОЗНОЙ И РАЗНОСНОЙ ТОРГОВЛИ,
НЕСТАЦИОНАРНЫХ ОБЪЕКТОВ ОБЩЕСТВЕННОГО ПИТАНИЯ
(ЗА ИСКЛЮЧЕНИЕМ АВТОМАГАЗИНОВ)
2.1. Размещение объектов на землях общего пользования населенных пунктов, садоводческих товариществ, дачных кооперативов , находящихся в государственной собственности, осуществляется в соответствии с перечнями мест размещения нестационарных торговых объектов, нестационарных объектов общественного питания, разрабатываемых и утверждаемых городскими, (включая Минский городской), районными исполнительными комитетами.
Размещение объектов на предоставленных в аренду земельных участках осуществляется по согласованию с их землепользователями в установленном законодательством порядке.
2.2. Место (места) размещения передвижных средств развозной и разносной торговли, нестационарных объектов общественного питания (далее — объект) с учетом формата (типа) объекта и ассортимента предполагаемых к продаже товаров, продукции общественного питания , наличия иных действующих торговых объектов, объектов общественного питания, определяется субъектами хозяйствования самостоятельно.
2.3. Размещение объектов возможно на территориях, прилегающих к стационарным торговым объектам, объектам общественного питания, на открытых площадках с покрытием, расположенных вне стационарных торговых объектов, объектов общественного питания.
Передвижные средства развозной и разносной торговли, размещаются в зонах жилой застройки микрорайонов населенных пунктов, в местах основных потоков движения пешеходов, в местах проведения массовых мероприятий, зонах отдыха населения, зонах действия открытых ледовых и спортивных площадок, а также на территории рынков и др.
2.4. Предоставление открытых площадок с покрытием, расположенных вне стационарных торговых объектов, объектов общественного питания, для размещения объектов осуществляется в установленном законодательством порядке.
При этом предоставление землепользователями в аренду открытых площадок с покрытием или их частей, расположенных на земельных участках, для размещения объектов возможно в случае, если использование такой площадки не препятствует использованию земельного участка по его целевому назначению.
2.5. Субъекты торговли вправе осуществлять торговлю в нестационарных торговых объектах, субъекты общественного питания — общественное питание в нестационарных объектах общественного питания со дня внесения сведений об этих субъектах в Торговый реестр (далее -Торговый реестр) и согласования его режима работы.
Заявление для включения сведений в Торговый реестр направляется в городские, Минский городской, районные исполнительные комитеты, администрации районов г. Минска по месту нахождения объекта.
Формат (тип) объекта при заполнении заявления определяется субъектом хозяйствования самостоятельно в соответствии с Инструкцией о порядке классификации розничных торговых объектов по видам и типам, утвержденной постановлением Министерства торговли Республики Беларусь от 26.06.2014 № 25, Инструкцией о порядке классификации объектов общественного питания по типам и классам, установлении критериев отнесения объектов общественного питания к классам и подразделения их на типы, утвержденной постановлением Министерства торговли Республики Беларусь от 29.07.2014 № 29.
2.6. Внешний вид объекта должен соответствовать современным тенденциям архитектуры, дизайна и являться лаконичным дополнением архитектурно-художественного облика населенного пункта, гармонично вписываться в ландшафт.
Установка таких объектов не должна влиять на изменение внешнего архитектурного облика сложившейся застройки, внешнего благоустройства и озеленения территории, и их расположение не должно препятствовать движению пешеходов, велосипедистов, автотранспорта.
Согласование внешнего вида объекта осуществляют территориальные подразделения архитектуры и градостроительства городских, Минского городского, районных исполнительных комитетов, администраций районов г. Минска. При размещении объекта на территории историко-культурной ценности дополнительно согласовываются с Министерством культуры Республики Беларусь;
2.7. Наружная реклама, размещаемая на зонтах, навесах, тентах, роллетах, ограждениях, используемых при организации работы объекта должна соответствовать требованиям законодательства Республики Беларусь о рекламе. Для размещения наружной рекламы на таких средствах получение паспорта средства наружной рекламы не требуется.

2.8. По окончании функционирования объект подлежит демонтажу.
ГЛАВА 2.
ОРГАНИЗАЦИЯ И РАЗМЕЩЕНИЕ ЛЕТНИХ ПЛОЩАДОК
3.1. Для размещения летней площадки, субъекты хозяйствования должны:
3.1.1. обратиться за согласованием ее внешнего вида в территориальные подразделения архитектуры и градостроительства городских, Минского городского, районных исполнительных комитетов, администраций районов г. Минска, с представлением цветного решения дизайн-проекта конструкции летней площадки с привязкой к местности, с указанием технической базы объекта, включающий устройство элементов освещения, ограждения, малых архитектурных форм, цветников и т.д.;
3.1.2. в случае размещения летней площадки на территории, прилегающей к объектам, относящимся к историко-культурным ценностям, до обращения в соответствующую службу городских, Минского городского, районных исполнительных комитетов, администраций районов г. Минска, необходимо обратиться за согласованием в Министерство культуры Республики Беларусь с представлением следующих материалов:

• схема размещения летней площадки;
• плана летней площадки с размерами занимаемой территории и привязками к местности;
• фотографии фасада здания, возле которого планируется устройство летней площадки;
• фотомонтажа (схемой) фрагмента фасада, вдоль которого предлагается разместить летнюю площадку с цветовым решением;
• фотомонтажа здания (целиком) с предлагаемой летней площадкой;
• эскиза рекламы и места ее размещения на элементах и конструкциях летней площадки;
• эскиза подсветки в ночное время;
• эскиза рекламных надписей на поверхности навесов (маркизов, зонтов, тентов и др.) на элементах летней площадки;

3.1.3. в соответствии с законодательством Республики Беларусь заключить договор, устанавливающий право временного пользования площадкой с покрытием, в случае размещения летней площадки на земельном участке, находящемся в коммунальной собственности.
При отсутствии изменения согласованного дизайн-проекта летней площадки, обеспечении соблюдения установленных требований, предъявляемых к ее организации, дополнительные (ежегодные) согласования со структурными подразделениями органов государственного управления не требуются;
Сведения о размещении на территории населенного пункта летней площадки в Торговый реестр не вносятся.
3.2. Общими требованиями, предъявляемыми к размещению и обустройству летних площадок, являются:
3.2.1. использование для обустройства конструкций открытого (полуоткрытого) типа с применением оборудования в виде зонтов и их комбинаций, открытых навесов, тентов, пристенных маркизов, выносной мебели, ограждений не выше 1,5 м, цветочного оформления в виде цветов и зеленых насаждений в кадках, ящиках, кашпо, элементов вертикального озеленения, осветительных и отопительных приборов и т.п.
Для летних площадок, устанавливаемых на внутриквартальных (внутридворовых) территориях городов и населенных пунктов и сохраняемых в течение года, допускается применение иного оборудования соответствующего качества (модульных и быстровозводимых конструкций — палаток, павильонов и др.);
3.2.2. гармоничное сочетание цветового и стилистического архитектурно-планировочного решения с окружающей застройкой;
3.2.3. монтаж, иные технические решения обустройства не должны наносить ущерб фасадам рядом расположенных зданий;
3.2.4. наружная реклама, размещаемая на зонтах, навесах, тентах, роллетах, ограждениях, используемых при организации работы должна соответствовать требованиям законодательства Республики Беларусь о рекламе. Для размещения наружной рекламы на таких средствах получение паспорта средства наружной рекламы не требуется;
3.2.5. режим работы летней площадки устанавливается в пределах режима работы объекта общественного питания, к которому прилегает летняя площадка;
3.3. не допускается:

• размещение летних площадок, в том числе на газонах, цветниках, площадках для отдыха, без согласования городских, Минского городского, районного исполнительного комитета, администраций районов г.Минска;
• размещение летних площадок на тротуарах и площадках, если свободная ширина прохода от крайних элементов конструкции летней площадки до края проезжей части составляет менее 1,8 м;
• обустройство летних площадок с использованием сборно-разборных ограждающих конструкций, которые частично или полностью перекрывают существующие архитектурные и декоративные элементы историко-культурных ценностей;
• установка конструкций, наносящих ущерб историко-культурным ценностям, создающим угрозу повреждения элементов отделки , деталей, декора, мощения;
• использование кирпича, строительных блоков и железобетонных плит;
• заглубление конструкций, оборудования и ограждения;
• прокладка подземных инженерных коммуникаций и проведение строительно-монтажных работ;
• заполнение пространства между элементами конструкций при помощи оконных и дверных блоков (рамное остекление), сплошных металлических панелей, сайдинг панелей;
• использование для облицовки конструкции летней площадки и навеса полиэтиленового пленочного покрытия, черепицы, металлочерепицы, металла, а также рубероида, асбестоцементных плит;

3.4. обустройство летних площадок на территориях, прилегающих к историко-культурным ценностям, должно осуществляться с соблюдением положений законодательства в сфере охраны историко-культурного наследия с учетом соблюдения следующих условий:
3.4.1. для создания летних площадок используются оборудование и сборно-разборные ограждающие конструкции (стойки-опоры, навесы, настилы, декоративные панели, монтируемые между стойками-опорами);
3.4.2. для оборудования летних площадок рекомендуется использовать зонты, маркизы, декоративные ограждения, осветительные и обогревательные приборы, элементы вертикального озеленения, цветочницы;
3.4.3. высота устраиваемого тентового навеса, зонтов, и других элементов перекрытия не должна превышать высоту первого этажа здания;
3.4.4. при размещении нескольких летних площадок при стационарных объектах общественного питания, принадлежащих разным субъектам хозяйствования, но расположенных в одном здании, конструкции летних площадок должны быть выполнены в единой архитектурно-художественной стилистике. Высота ограждений и высота элементов креплений навесов должны находиться на одном уровне;
3.4.5. обеспечение беспрепятственного прохода в здание, в котором размещены стационарные объекты общественного питания;
3.4.6. подчинение архитектурной композиции фасадов и увязка с ее элементами (карнизы, межэтажные профилированные тяги, верхние отметки оконных и витринных проемов и т.д.) устанавливаемых навесов, маркиз, зонтов и т.д;
3.5. по окончании сезона летняя площадка подлежит демонтажу за исключением летних площадок:
3.5.1. функционирование, которых осуществляется в течение всего года;
3.5.2. законсервированных (прекративших функционирование) на зимнее время и представляющих собой неразборные конструкции современного дизайна, гармонично вписывающиеся во внешний архитектурный облик сложившейся застройки, при наличии соответствующего согласования городского (включая Минский городской), районного исполнительного комитета, администраций районов г.Минска;
3.5.3. законсервированных (прекратившие функционирование) на зимнее время при их размещении в непосредственной близости от объектов, которые не являются историко-культурными ценностями, однако находятся на территории историко-культурных ценностей, со стороны дворовых фасадов или на закрытых дворовых территориях, при условии, если постройка не ухудшает условия восприятия историко-культурной ценности и наличии согласования Министерства культуры.

1 Див. «Місцеве самоврядування», № 3 за березень 2017 р., с. 18.

2 Далі за текстом — Закон № 1817.

3 Пропонуємо ознайомитися з відповідним відеозаписом на сторінці газети «Місцеве самоврядування» у Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/mistsamovr/

Управління у сфері містобудівної діяльності

Почати, звісно, варто зі змін, які стосуються управління у сфері містобудівної діяльності, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Нагадаємо, що до органів, які здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, відповідно до ст. 6 Закону України від 17.02.11 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»4 віднесено (окрім інших органів) органи місцевого самоврядування. Також цією ж статтею уточнено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю в тому числі належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

4 Далі за текстом — Закон № 3038.

Отже, як і нині, ст. 7 Закону № 3038 (в оновленій з 10.06.17 р. редакції) буде передбачатися (власне, як і станом на сьогодні), що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюватиметься шляхом:

1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;

2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях;

3) визначення державних інтересів для їхнього урахування під час розроблення містобудівної документації;

4) проведення ліцензування і професійної атестації;

5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів;

6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, проектної документації.

Тобто перелічені вище напрями управління залишилися без змін. Водночас оновлень зазнав п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038, який визначає, що управління у сфері містобудівної діяльності шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, здійснюється:

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч)	щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів
– виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч; – структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій	щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду	– щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць; – щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя); – щодо всіх об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів

Увага! Як видно з наведеної вище таблиці (і про що зазначалося в матеріалі, розміщеному на сторінках газети «Місцеве самоврядування», № 3 за березень 2017 р.), концепцію розподілу об’єктів будівництва за категоріями складності від I до V було змінено на концепцію розподілу об’єктів будівництва за системою класів наслідків від СС1 (незначних наслідків) до СС3 (значних наслідків).

До речі, ураховуючи зміну концепції розподілу об’єктів будівництва, відповідних змін зазнала ст. 32 Закону № 3038, у якій Законом № 1817 було закріплено відповідні класи наслідків (відповідальності).

Так, передбачається, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд — це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або із втратою цілісності об’єкта.

Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Клас наслідків визначається для кожного об’єкта — будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

У продовження розгляду питання управління у сфері містобудівної діяльності та державного архітектурно-будівельного контролю не забуваємо ми і про п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038, у якому одним із напрямів управління визначено здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об’єктів, розташованих у межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у п. 7 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону (його також залишено без змін).

Нагадуємо, що в ч. 2 ст. 7 Закону № 3038 визначено, що в разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду. А ось тут треба поставити питання органам місцевого самоврядування щодо доцільності ігнорування наданих законодавством можливостей взяття на себе повноважень у сфері містобудівної діяльності.

Необхідно зазначити, що структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад у межах делегованих цим Законом № 3038 державних повноважень є підконтрольними центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а їхні рішення можуть бути розглянуті в порядку державного архітектурно-будівельного нагляду або оскаржені до суду.

Містобудівні умови та обмеження

Слід наголосити, що Законом № 1817 були внесені значні зміни до ст. 29 Закону № 3038, яка в тому числі регламентує питання отримання містобудівних умов та обмежень. У ній, зокрема, було уточнено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються (ч. 3 ст. 29 Закону № 3038):

	копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію
	копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації)
	викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000
	витяг із Державного земельного кадастру
Примітка. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається в довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва. Зазначимо, що відповідно до діючого станом на сьогодні наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.11 р. № 109 «Про затвердження Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст»5 містобудівний розрахунок — це розрахунок щодо гранично допустимих параметрів забудови, умови ув’язки архітектурно-планувального та об’ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою з дотриманням чинних нормативних документів.

5 Далі за текстом — Порядок № 109.

Увага! Наведений у таблиці перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. Це означає, що уповноважений орган містобудування та архітектури не має права вимагати додаткові документи, крім уже означених.

Крім іншого, передбачається, що витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Також, як і нині, визначається, що перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Зауважуємо, що сьогодні Порядком № 109 передбачений інший перелік документів, які мають бути додані до заяви, а саме:

	засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою
	ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі)
	викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000
	кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності)
	черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру — за умови відсутності містобудівного кадастру)
	фотофіксація земельної ділянки (з оточенням)
	містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об’єкта будівництва

Слід вказати, що законодавець дещо змінив і перелік підстав для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень. Порівняємо дві редакції ч. 4 ст. 29 Закону № 3038:

Чинна редакція	Нова редакція
Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні	неподання визначених ч. 3 ст. 29 Закону № 3038 документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень
	виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці
	невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні

Відмова в наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Крім іншого, звертаємо вашу увагу на те, що з набуттям чинності Закону № 1817 у ст. 29 Закону № 3038 з’явиться частина, у якій буде наведено зміст містобудівних умов та обмежень, а саме вони будуть включати в себе:

	назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта
	інформацію про замовника
	відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні
	гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах
	максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки
	максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону)
	мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд
	планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони)
	охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж

Увага! Передбачається, що перелік зазначених умов є вичерпним.

Слід ураховувати, що з набуттям чинності Законом № 1817 зміняться строки надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їхньому наданні. Означені дії будуть здійснюватися відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви (замість 7 робочих днів, як це передбачається нині).

Відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури.

Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Доступ користувачів до даних реєстру містобудівних умов та обмежень здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт уповноваженого органу містобудування та архітектури.

(ч. 7 ст. 29 Закону № 3038)

Увага! Як і нині, ч. 8 ст. 29 Закону № 3038 передбачатиметься, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Крім іншого, законодавець уточнює, що внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, та наводить перелік суб’єктів, за зверненнями яких можуть здійснюватися такі зміни, а саме:

	за заявою замовника
	на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду
	за рішенням суду

Увага! З набуттям чинності Законом № 1817 в ч. 8 Закону № 3038 буде закріплено перелік підстав, за наявності яких передбачається скасування містобудівних умов та обмежень, а саме:

	за заявою замовника
	головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам
	за рішенням суду

Означений вище перелік є вичерпним.

Ураховуйте, що Закон № 1817 визначив, що в разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури будуть нести відповідальність згідно із Законом. Тому уповноваженим органам містобудування та архітектури слід бути уважними під час надання містобудівних умов та обмежень і дотримуватися вимог чинного законодавства.

Двоступенева дозвільна система

Зауважуємо, що з моменту набуття чинності Законом № 1817 відповідно до оновленої ст. 34 цього законодавчого акта право на виконання будівельних робіт замовники будуть набувати після:

подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю

щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим КМУ Примітка. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України

видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт

щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками

Нагадаємо, що нині передбачається ще й такий документ, як декларація про початок виконання будівельних робіт (станом на сьогодні його подають замовники будівництва для об’єктів I — III категорій складності). Після 10.06.17 р. такий документ застосовуватися не буде.

Слід наголосити: законодавець Законом № 1817 вніс зміни до ч. 2 ст. 34 Закону № 3038, у якій закріпив, що перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується КМУ.

Крім іншого, було змінено ч. 5 означеної статті, у якій визначається, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Увага! Статтю 34 Закону № 3038 було доповнено новою ч. 7, у якій закріплюється, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із Законом.

Тепер декілька слів про початок виконання підготовчих робіт (законодавець дещо його спростив). З набуттям чинності Законом № 1817 ми отримаємо оновлену редакцію ст. 35 Закону № 3038, яка, на відміну від теперішньої редакції, буде передбачати лише повідомну форму.

Так, зокрема, у вказаній статті закріплюється, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому передбачається, що форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються КМУ.

Крім іншого, у ч. 2 ст. 35 Закону № 3038 уточнено, що виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт.

Водночас законодавець наголошує на тому, що виконання підготовчих робіт забороняється відповідно без:

– подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт;

– подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

– отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Нагадаємо, що нині замовник може розпочати підготовчі роботи шляхом подання повідомлення або на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт (у разі коли підготовчі роботи передбачають винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень).

Увага! Законодавець залишає норму, яка визначає, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Загалом же інших значущих змін до ст. 35 Закону № 3038 не було внесено, окрім того, що відбулася заміна «декларації» на «повідомлення». Тобто, замовникам, як і нині, дозволяється внести зміни до повідомлення (тепер — декларації) протягом 3 днів у разі самостійного виявлення помилки; крім іншого, за органами державного архітектурно-будівельного контролю залишено право скасувати право замовника на початок підготовчих робіт за наявності тих підстав, які перелічені у вказаній статті (нині скасовується декларація).

Також, повертаючись до документів, які дають право на виконання будівельних робіт, слід звернути увагу нашого читача на дозвіл на виконання будівельних робіт. Законодавець дещо змінив підстави анулювання цього документа, а також суб’єкта, який може це здійснювати. Для кращого розуміння порівняємо дві редакції ч. 6 ст. 37 Закону № 3038:

Чинна редакція	Нова редакція
Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано: 1) органом державного архітектурно-будівельного контролю в разі:	Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю в разі:
а) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт	1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт
б) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем (замовником), смерті фізичної особи — замовника або визнання її безвісно відсутньою	2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником
в) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства в разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю	3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об’єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об’єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства в разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю
	4) скасування містобудівних умов та обмежень
	5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю
2) адміністративним судом за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо застосування такого заходу реагування в разі перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю, якщо таке перешкоджання було здійснено протягом одного року після накладення штрафу за зазначене порушення

На нашу думку, зміст наведеної вище таблиці не потребує зайвих коментарів. Резюмувати з впевненістю можна те, що в органів держархбудконтролю з’являється більше підстав для анулювання дозволу.

Тепер поговоримо про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Тут відбудуться зміни, які в першу чергу пов’язані з переходом на іншу концепцію розподілу об’єктів (за системою класів наслідків). Отже, передбачатиметься, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що:

за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1) та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта	здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви Примітка. Форма декларації про готовність об’єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються КМУ
за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками	здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката в порядку, визначеному КМУ

Відповідних змін зазнає в тому числі ст. 391 Закону № 3038, яка, окрім оновленого змісту, отримає нову назву, а саме: «Стаття 391. Внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об’єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення».

Порівняємо редакції:

Чинна редакція	Нова редакція
ч. 2 ст. 391 Закону № 3038
У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, установленому КМУ. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування	У разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому МУ. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування
ч. 3 ст. 391 Закону № 3038
Після скасування реєстрації відповідного повідомлення або декларації замовник має право повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством	Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або декларації про готовність об’єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством

Інакше кажучи, підставою для внесення змін став перехід на двоступеневу дозвільну систему та вилучення з переліку документів, які дають право на початок будівельних робіт, такого документа, як декларація.

У наступних матеріалах ми поговоримо про зміни, які стосуються здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду.

О правилах мелкорозничной, выездной уличной торговли продовольственными товарами

ГЛАВА АДМИНИСТРАЦИИ ЧУКОТСКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА

ПОСТАНОВЛЕНИЕ

от 14 июня 1994 года N 236

О правилах мелкорозничной, выездной уличной торговли продовольственными товарами

В соответствии с Законами РФ «О санитарно-эпидемиологическом благополучии населения», «О защите прав потребителей», с целью профилактики возникновения кишечных инфекций и пищевых отравлении, постановляю:

1. Утвердить Правила мелкорозничной выездной уличной торговли продовольственными товарами согласно приложению.

2. Установить, что действие Правил распространяется на всех субъектов, независимо от ведомственной принадлежности и форм собственности, граждан, осуществляющих деятельность в сфере реализации продовольственного сырья и пищевых продуктов.

3. Контроль за исполнением настоящих Правил возложить на Администрации территорий и территориальные учреждения Госсанэпиднадзора, Госветинпекции, агентства по защите прав потребителей.

4. Контроль за исполнением Постановления в целом возложить на Главного государственного санитарного врача округа Лебедева.

5. К нарушителям Правил применять административные меры в пределах прав и компетенции, предоставленных законодательством РФ органам надзора.

6. Постановление опубликовать в газете «Крайний Север».

Глава Администрации А.В. Назаров

Приложение

Приложение
Утверждено
Постановлением Главы Администрации округа
от 14.06.94 N 236

1. Объекты мелкорозничной торговли могут быть стационарными (киоски, павильоны) и передвижными (тележки, лотки, корзины, автовозки, изотермические емкости и цистерны).

Выбор места для осуществления мелкорозничной и выездной торговли определяется местными администрациями по согласованию с центрами Госсанэпиднадзора (ГСЭН).

2. Мелкорозничная и выездная торговля пищевыми продуктами производится в ограниченном ассортименте, согласованном с территориальными центрами ГСЭН.

Запрещается мелкорозничная и выездная реализация особо скоропортящихся и скоропортящихся пищевых продуктов при отсутствии изотермических и охлаждаемых емкостей.

3. Места торговли должны быть оборудованы навесами, прилавками и содержаться в чистоте. Рабочие места продавцов должны быть оснащены необходимым инвентарем — вилки, щипцы, ножи, разделочные доски, емкости для сбора отходов, мусора. Запрещается торговля с ящиков и прочих необорудованных мест.

В летнее время территория, прилегающая к местам торговли, во избежание пылеобразования должна периодически увлажняться.

4. Субъекты, осуществляющие реализацию пищевых продуктов, должны иметь лицензию, выданную местными администрациями.

5. Объекты мелкорозничной и выездной торговли, как правило, должны быть специализированными, т.е. реализовать какой-либо один вид нерасфасованных пищевых продуктов. Допускается смешанная торговля при наличии условий раздельного хранения и реализации, исключающих взаимозагрязнение пищевых продуктов.

6. Одновременная торговля одним продавцом мяса и соленого сала разрешается при соблюдении следующих условий:

— раздельное хранение соленого сала и мяса;

— наличие отдельных весов для мяса и соленого сала;

— наличие отдельных разделочных ножей и досок;

— наличие отдельных вилок для мяса и соленого сала.

Запрещается отпуск покупателям мяса, сала без применения вилок, щипцов и т.д.

Инвентарь, оборотная тара должны ежедневно промываться и дезинфицироваться.

7. Все реализуемые на объектах мелкорозничной и выездной торговли пищевые продукты должны быть обеспечены документами, гарантирующими их качество и безопасность.

Качество мяса и соленого сала, их безопасность подтверждаются клеймами, ветеринарными справками (свидетельствами).

Указанные документы или их копии должны быть у продавца на месте торговли и предъявляться по требованию как покупателя, так и представителя органов надзора.

8. Торговля пивом, квасом, молоком осуществляется из изотермических емкостей, в специально отведенных местах. Запрещается реализация пива, кваса для употребления на месте без наличия стаканов, стаканомоек с проточной водой достаточного напора.

9. Горячие готовые изделия (пирожки, беляши и т.д.) должны отпускаться из изотермических емкостей, лотков, корзин только с использованием вилок, щипцов, в салфетках, пакетах.

10. Продавец мелкорозничной, выездной уличной торговли обязан:

— содержать место торговли, прилегающую территорию в чистоте;

— строго соблюдать условия хранения, сроки реализации, правила отпуска пищевых продуктов, с использованием вилок, щипцов, лопаток и т.д.;

— предохранять пищевые продукты от загрязнения, пыли (укрытие лотков, корзин марлевыми, пленочными покрытиями);

— иметь чистую санитарную одежду;

— иметь на рабочем месте бирку с указанием названия магазина, предприятия, фирмы, фамилии продавца, ценники на реализуемые товары;

— строго соблюдать правила личной гигиены;

— иметь при себе личную медицинскую книжку, санитарный журнал объекта мелкорозничной и выездной торговли.